автор: Василь Коломієць
Арктиці, яка разом з Антарктикою й досі лишається відносно екологічно чистим регіоном, порівняно з іншими континентами, загрожує загибель, якщо війна за право користатися її ресурсами набере обертів.
Якось уже дуже довго все було прогнозовано і спокійно (за винятком кількох гарячих точок, в яких лунають перестрілки та відбуваються теракти чи не кожного дня) в світі, аж поки Росія не почала відкрито заявляти про свої претензії на Арктику. Проведення експедиції та встановлення російського прапору на дні Північного-Льодовитого океану в липні-серпні цього року і заява про те, що хребти Менделєєва і Ломоносова - продовження території Росія, стала початком до аналогічних досліджень і заяв інших держав Арктичного регіону (Данії, Норвегії, Канади, США), які починають промислове освоєння останнього "цнотливого" регіону планети.
У зв'язку з вичерпанням запасів вуглеводнів та глобальним потеплінням, Арктика стала ласим шматком. Річ у тім, що в Арктиці виявлено понад двадцять великих нафтогазових родовищ, і в десяти з них перспективність надр уже доведена.
За прогнозами Мінприроди Росії, там зосереджені запаси у 15,5 млрд. тонн нафти й 84,5 трлн. куб. м газу. Це приблизно 20-25% загальносвітових запасів вуглеводнів. Місцеві науковці вважають, що сполучення двох потужних факторів: глобального потепління, що викликає танення арктичних льодів, і розробки нових технологій видобутку стане ключем до родовищ вуглеводнів, які довгий час здавалися недосяжними. В результаті кліматичних змін до 2050 р. стане можливий рутинний рух звичайних судів по найціннішому морському шляху через Північно-Льодовитий океан - легендарному Північно-Західному проходу, що зв'язує Тихий океан з Атлантичним.
Нафта і газ - це, звісно, добре. Щороку у світі споживається понад 4 млрд. тонн нафти і понад 2,5 трлн. куб. м газу. Тобто, гіпотетично, при нинішніх темпах споживання, запасів нафти і газу в Арктиці вистачить відповідно на 4 і 34 роки. Це багато, чи мало? Якщо говорити про час, на який вдасться відстрочити світовий колапс після вичерпання запасів нафтопродуктів, то, звісно, це лише маленька піщинка для світової цивілізації. Якщо ж взяти до уваги фінансові аспекти, то це вже виглядає значно оптимістичніше.
При нинішніх цінах на нафту (близько 76 доларів США за барель), запаси в Арктиці можна продати за більш ніж 9 трлн. дол. Гроші, звісно, колосальні.
Сьогодні держави світу сумарно витрачають на військово-промисловий комплекс понад 1 трлн. доларів. Тож арктична нафта коштує всього на всього фінансування дев'яти світових військових бюджетів. Але, звісно, якби при її видобутку не завдавалася шкода довкіллю, то це ще цілком припустимо.
Сьогодні витрати на вирішення глобальних проблем людства не включають заходи, пов'язані з таненням льодовиків (Арктика, Антарктика). Так, поки що танення льодовиків людству нічим не загрожує. Але. За підрахунками учених, якщо розтане вся крига в Гренландії, то рівень океану підніметься на сім метрів.
Це вже не є далекою перспективою. Згідно з доповіддю експертів ЮНЕП "Глобальний огляд стану крижаного та снігового покриву", у зв'язку із зміною клімату і глобальним потеплінням світові запаси снігу й льоду тануть швидше очікуваного. Крижаний покрив у Гренландії тане із швидкістю 150 куб. км у рік і постійно зростає. Загальна площа гренландських льодовиків - 1,7 млн. кв. км. Якщо розтане лише 20% гренландських і 5% антарктичних льодовиків (вони тануть теж високими темпами), то рівень світового океану підніметься на 4-5 метрів.
З 1969 по 2004 рр. обсяг льоду на сході Канадського арктичного архіпелагу зменшився на 15%. У деяких місцях на заході країни він знизився на третину. За останні 30 років товщина арктичних льодів у середньому зменшилася наполовину. До 2070 р. Земля може цілковито позбутися своєї північної крижаної шапки.
Чим загрожує танення льодовиків? Окрім підняття рівня океану, це ще й затоплення низинних прибережних територій, що активно використовуються в сільському господарстві (а, отже, посилення продовольчої кризи), а також прибережних островів, збільшенню ризиків руйнування й споруджень, зведених на територіях вічної мерзлоти. Це вже не кажучи про зникнення багатьох видів тварин і рослин (зокрема, через танення арктичної криги, в найближчі кілька десятків років можуть загинути білі ведмеді).
У Китаї територія вічної мерзлоти за найближче століття, може скоротитися на 30-50%. Підвищення температури в Сибіру і танення вічної мерзлоти в цьому регіоні призведе до збільшення площ заболочених місцевостей.
Танення льодовиків приведе до скорочення запасів прісної води - адже в Арктиці й Антарктиці утримується від 98% до 99% всіх запасів прісної води на планеті.
Танення льодовиків торкнеться й мешканців Азії - на вершинах азіатських гір перебувають значні запаси криги. Небезпека загрожує районам Альп, Піренеїв й Анд. Підвищення середньорічної температури повітря всього на один градус призведе до переміщення рівня снігового покриву приблизно на 120 метрів вище в чилійських Анд і на 150 метрів - в Альпах. Про зимові види спорту в цих регіонах можна забути.
При підвищенні рівня світового океану всього на один метр будуть затоплені території, на яких проживають 145 млн. чоловік - це дельти рік Ганг, Меконг і Ніл. Бангладеш, який перебуває дуже низько над рівнем моря, взагалі може піти під воду, а його більш ніж 133 млн. населення стане біженцями.
Сукупні витрати держав на переселення людей і спорудження захисних споруджень у випадку підвищення рівня моря навіть на один метр оцінюються в 950 млрд. дол.
Основною причиною танення льодів є підвищення температури в результаті зростання викидів вуглекислого газу й метану в атмосферу. Зменшення сніжно-льодових запасів на планеті приведе до збільшення теплового навантаження на льодово-сніжні шапки, що залишилися, і призведе до їх ще більш швидкого танення. При таненні вічної мерзлоти в атмосферу викинеться величезні обсяги метану, який у 20 разів більш небезпечний для глобального потепління, ніж СО2.
Арктична крига почне повністю танути, якщо температура підніметься на 3-5 градусів. За прогнозами кліматологів, до кінця нинішнього століття середньорічна температура підніметься на 4 градуси, отже, арктична крига розтане, і на черзі буде Антарктика. Не важко порахувати, що для переселення людей і спорудження дамб після підняття рівня води на 7 метрів, доведеться витрати до 7 трлн. доларів. А цих біженців ще треба буде кудись розмістити, чимось годувати.
Співробітники міжнародного Інституту розвитку й навколишнього середовища американського університету Tufts встановили, що до початку ХХІІ ст. людству слід витратити понад 20 трлн. дол. на боротьбу із глобальним потеплінням (7-8 % світового ВВП). А це відбудеться, якщо спільнота буде продовжувати так само безтурботно ставитися до навколишнього середовища.
Причому вчені врахували лише ті аспекти проблеми, які піддаються на сьогоднішній день математичним підрахункам. Кошторис передбачуваних витрат не включає заходів з боротьби з непрогнозованими наслідками зміни клімату, такими як, наприклад, зміна плину Гольфстріму. Проте без врахування цих додаткових ризиків, загальний збиток від глобальних змін клімату може скласти від 75 до 150 трлн. дол.
Уже сьогодні для того, щоб обмежити зростання світових температур двома градусами, необхідно затратити майже 12 трлн. дол., по 3 трлн. щорічно. Якщо сьогодні світові лідери погодяться витратити приблизно 2,5 трильйони доларів на те, щоб не дозволити температурам вирости на 2 градуси, це дозволить заощадити близько 10 трлн. дол. згодом. Але, як бачимо, головне людству те, що є зараз, а не буде потім.
Чим загрожує промислове освоєння Арктики, якщо Росія, Данія, Норвегія, Канада і США будуватимуть на островах військові бази та проводитимуть там постійні експедиції? Перш за все, це загибель рідкісних видів тварин. Пінгвіни, білі ведмеді, вівцебики, песці, північні олені, тюлені, моржі, північні кити та інші можуть зникнути. При освоєнні Арктики задля нафтопродуктів ці тварини стануть баластом для промислових гігантів. На них же 9 трлн. доларів не заробиш.
Але найнебезпечніше, що нас очікує - при активній антропогенній діяльності в Арктиці льодовики танутимуть ще швидше. І крижана шапка, враховуючи це "освоєння" і постійне зростання викидів вуглекислого газу, може зникнути вже до 2020-2030 років.
Згідно з останньою доповіддю Міжнародної комісії ООН з питань зміни клімату (4 травня 2007 р.), парникові викиди в атмосферу починаючи з 1970 р. виросли на 70%. Навіть при нинішнім деякому ослабленні цього процесу викиди газу, як очікується, виростуть у діапазоні від 25 до 90% до 2030 р. порівняно з 2000 р. Тим самим дається вирок Кіотському протоколу, який замість дієвого механізму зменшення парникового ефекту, перетворився на джерело фінансового збагачення за рахунок торгівлі квотами.
Зараз, замість того, щоб освоювати альтернативні енергоносії (біопаливо, енергія сонця, спирт), які вже використовуються у незначній мірі, і шукати нові, людство, а перш за все Росія, прагне будь-якою ціною вибити хоч якісь запаси нафтопродуктів у тієї нещасної природи, яка своїми діями (буревії, повені, засухи, землетруси) дає нам знак: "досить".
Викликає подив, що такі авторитетні міжнародні організації, як ООН, Грінпіс, Міжнародний фонд захисту дикої природи та ін. жодним чином не відреагували на фактично старт "атаки на Арктику". Будівництво військових баз, яке розпочнуть американці і канадці у відповідь на російські претензії на Арктику призведе до витіснення тварин з їх природного ареалу. Переважна більшість арктичної фауни - у Червоній книзі, це зникаючі види. Обслуговування ж військових баз - це колосальні споживання енергії і викиди значних обсягів тепла. А куди викидатимуть? В арктичне повітря і кригу.
До речі, якщо розтануть всі льодовики на Землі, рівень океану підніметься на 64 метри. Підуть під воду багато приморських міст і навіть цілі країни, наприклад, Нідерланди, значна частина території яких лежить нижче рівня моря. Правда, при збереженні такої динаміки глобального потепління, в найближчі кілька століть подібна катастрофа не станеться. Деякі вчені називають навіть тисячі років, а противники Кіотського протоколу взагалі кажуть, що таке неможливе.
Проте, зважаючи на постійне зростання темпів промислового виробництва і викидів парникових газів, що таки привело до танення арктичних льодовиків, подібна страшилка може стати реальністю. Але тоді вже щось змінювати буде пізно.
http://www.chasipodii.net/pv/2062/
Якось уже дуже довго все було прогнозовано і спокійно (за винятком кількох гарячих точок, в яких лунають перестрілки та відбуваються теракти чи не кожного дня) в світі, аж поки Росія не почала відкрито заявляти про свої претензії на Арктику. Проведення експедиції та встановлення російського прапору на дні Північного-Льодовитого океану в липні-серпні цього року і заява про те, що хребти Менделєєва і Ломоносова - продовження території Росія, стала початком до аналогічних досліджень і заяв інших держав Арктичного регіону (Данії, Норвегії, Канади, США), які починають промислове освоєння останнього "цнотливого" регіону планети.
У зв'язку з вичерпанням запасів вуглеводнів та глобальним потеплінням, Арктика стала ласим шматком. Річ у тім, що в Арктиці виявлено понад двадцять великих нафтогазових родовищ, і в десяти з них перспективність надр уже доведена.
За прогнозами Мінприроди Росії, там зосереджені запаси у 15,5 млрд. тонн нафти й 84,5 трлн. куб. м газу. Це приблизно 20-25% загальносвітових запасів вуглеводнів. Місцеві науковці вважають, що сполучення двох потужних факторів: глобального потепління, що викликає танення арктичних льодів, і розробки нових технологій видобутку стане ключем до родовищ вуглеводнів, які довгий час здавалися недосяжними. В результаті кліматичних змін до 2050 р. стане можливий рутинний рух звичайних судів по найціннішому морському шляху через Північно-Льодовитий океан - легендарному Північно-Західному проходу, що зв'язує Тихий океан з Атлантичним.
Нафта і газ - це, звісно, добре. Щороку у світі споживається понад 4 млрд. тонн нафти і понад 2,5 трлн. куб. м газу. Тобто, гіпотетично, при нинішніх темпах споживання, запасів нафти і газу в Арктиці вистачить відповідно на 4 і 34 роки. Це багато, чи мало? Якщо говорити про час, на який вдасться відстрочити світовий колапс після вичерпання запасів нафтопродуктів, то, звісно, це лише маленька піщинка для світової цивілізації. Якщо ж взяти до уваги фінансові аспекти, то це вже виглядає значно оптимістичніше.
При нинішніх цінах на нафту (близько 76 доларів США за барель), запаси в Арктиці можна продати за більш ніж 9 трлн. дол. Гроші, звісно, колосальні.
Сьогодні держави світу сумарно витрачають на військово-промисловий комплекс понад 1 трлн. доларів. Тож арктична нафта коштує всього на всього фінансування дев'яти світових військових бюджетів. Але, звісно, якби при її видобутку не завдавалася шкода довкіллю, то це ще цілком припустимо.
Сьогодні витрати на вирішення глобальних проблем людства не включають заходи, пов'язані з таненням льодовиків (Арктика, Антарктика). Так, поки що танення льодовиків людству нічим не загрожує. Але. За підрахунками учених, якщо розтане вся крига в Гренландії, то рівень океану підніметься на сім метрів.
Це вже не є далекою перспективою. Згідно з доповіддю експертів ЮНЕП "Глобальний огляд стану крижаного та снігового покриву", у зв'язку із зміною клімату і глобальним потеплінням світові запаси снігу й льоду тануть швидше очікуваного. Крижаний покрив у Гренландії тане із швидкістю 150 куб. км у рік і постійно зростає. Загальна площа гренландських льодовиків - 1,7 млн. кв. км. Якщо розтане лише 20% гренландських і 5% антарктичних льодовиків (вони тануть теж високими темпами), то рівень світового океану підніметься на 4-5 метрів.
З 1969 по 2004 рр. обсяг льоду на сході Канадського арктичного архіпелагу зменшився на 15%. У деяких місцях на заході країни він знизився на третину. За останні 30 років товщина арктичних льодів у середньому зменшилася наполовину. До 2070 р. Земля може цілковито позбутися своєї північної крижаної шапки.
Чим загрожує танення льодовиків? Окрім підняття рівня океану, це ще й затоплення низинних прибережних територій, що активно використовуються в сільському господарстві (а, отже, посилення продовольчої кризи), а також прибережних островів, збільшенню ризиків руйнування й споруджень, зведених на територіях вічної мерзлоти. Це вже не кажучи про зникнення багатьох видів тварин і рослин (зокрема, через танення арктичної криги, в найближчі кілька десятків років можуть загинути білі ведмеді).
У Китаї територія вічної мерзлоти за найближче століття, може скоротитися на 30-50%. Підвищення температури в Сибіру і танення вічної мерзлоти в цьому регіоні призведе до збільшення площ заболочених місцевостей.
Танення льодовиків приведе до скорочення запасів прісної води - адже в Арктиці й Антарктиці утримується від 98% до 99% всіх запасів прісної води на планеті.
Танення льодовиків торкнеться й мешканців Азії - на вершинах азіатських гір перебувають значні запаси криги. Небезпека загрожує районам Альп, Піренеїв й Анд. Підвищення середньорічної температури повітря всього на один градус призведе до переміщення рівня снігового покриву приблизно на 120 метрів вище в чилійських Анд і на 150 метрів - в Альпах. Про зимові види спорту в цих регіонах можна забути.
При підвищенні рівня світового океану всього на один метр будуть затоплені території, на яких проживають 145 млн. чоловік - це дельти рік Ганг, Меконг і Ніл. Бангладеш, який перебуває дуже низько над рівнем моря, взагалі може піти під воду, а його більш ніж 133 млн. населення стане біженцями.
Сукупні витрати держав на переселення людей і спорудження захисних споруджень у випадку підвищення рівня моря навіть на один метр оцінюються в 950 млрд. дол.
Основною причиною танення льодів є підвищення температури в результаті зростання викидів вуглекислого газу й метану в атмосферу. Зменшення сніжно-льодових запасів на планеті приведе до збільшення теплового навантаження на льодово-сніжні шапки, що залишилися, і призведе до їх ще більш швидкого танення. При таненні вічної мерзлоти в атмосферу викинеться величезні обсяги метану, який у 20 разів більш небезпечний для глобального потепління, ніж СО2.
Арктична крига почне повністю танути, якщо температура підніметься на 3-5 градусів. За прогнозами кліматологів, до кінця нинішнього століття середньорічна температура підніметься на 4 градуси, отже, арктична крига розтане, і на черзі буде Антарктика. Не важко порахувати, що для переселення людей і спорудження дамб після підняття рівня води на 7 метрів, доведеться витрати до 7 трлн. доларів. А цих біженців ще треба буде кудись розмістити, чимось годувати.
Співробітники міжнародного Інституту розвитку й навколишнього середовища американського університету Tufts встановили, що до початку ХХІІ ст. людству слід витратити понад 20 трлн. дол. на боротьбу із глобальним потеплінням (7-8 % світового ВВП). А це відбудеться, якщо спільнота буде продовжувати так само безтурботно ставитися до навколишнього середовища.
Причому вчені врахували лише ті аспекти проблеми, які піддаються на сьогоднішній день математичним підрахункам. Кошторис передбачуваних витрат не включає заходів з боротьби з непрогнозованими наслідками зміни клімату, такими як, наприклад, зміна плину Гольфстріму. Проте без врахування цих додаткових ризиків, загальний збиток від глобальних змін клімату може скласти від 75 до 150 трлн. дол.
Уже сьогодні для того, щоб обмежити зростання світових температур двома градусами, необхідно затратити майже 12 трлн. дол., по 3 трлн. щорічно. Якщо сьогодні світові лідери погодяться витратити приблизно 2,5 трильйони доларів на те, щоб не дозволити температурам вирости на 2 градуси, це дозволить заощадити близько 10 трлн. дол. згодом. Але, як бачимо, головне людству те, що є зараз, а не буде потім.
Чим загрожує промислове освоєння Арктики, якщо Росія, Данія, Норвегія, Канада і США будуватимуть на островах військові бази та проводитимуть там постійні експедиції? Перш за все, це загибель рідкісних видів тварин. Пінгвіни, білі ведмеді, вівцебики, песці, північні олені, тюлені, моржі, північні кити та інші можуть зникнути. При освоєнні Арктики задля нафтопродуктів ці тварини стануть баластом для промислових гігантів. На них же 9 трлн. доларів не заробиш.
Але найнебезпечніше, що нас очікує - при активній антропогенній діяльності в Арктиці льодовики танутимуть ще швидше. І крижана шапка, враховуючи це "освоєння" і постійне зростання викидів вуглекислого газу, може зникнути вже до 2020-2030 років.
Згідно з останньою доповіддю Міжнародної комісії ООН з питань зміни клімату (4 травня 2007 р.), парникові викиди в атмосферу починаючи з 1970 р. виросли на 70%. Навіть при нинішнім деякому ослабленні цього процесу викиди газу, як очікується, виростуть у діапазоні від 25 до 90% до 2030 р. порівняно з 2000 р. Тим самим дається вирок Кіотському протоколу, який замість дієвого механізму зменшення парникового ефекту, перетворився на джерело фінансового збагачення за рахунок торгівлі квотами.
Зараз, замість того, щоб освоювати альтернативні енергоносії (біопаливо, енергія сонця, спирт), які вже використовуються у незначній мірі, і шукати нові, людство, а перш за все Росія, прагне будь-якою ціною вибити хоч якісь запаси нафтопродуктів у тієї нещасної природи, яка своїми діями (буревії, повені, засухи, землетруси) дає нам знак: "досить".
Викликає подив, що такі авторитетні міжнародні організації, як ООН, Грінпіс, Міжнародний фонд захисту дикої природи та ін. жодним чином не відреагували на фактично старт "атаки на Арктику". Будівництво військових баз, яке розпочнуть американці і канадці у відповідь на російські претензії на Арктику призведе до витіснення тварин з їх природного ареалу. Переважна більшість арктичної фауни - у Червоній книзі, це зникаючі види. Обслуговування ж військових баз - це колосальні споживання енергії і викиди значних обсягів тепла. А куди викидатимуть? В арктичне повітря і кригу.
До речі, якщо розтануть всі льодовики на Землі, рівень океану підніметься на 64 метри. Підуть під воду багато приморських міст і навіть цілі країни, наприклад, Нідерланди, значна частина території яких лежить нижче рівня моря. Правда, при збереженні такої динаміки глобального потепління, в найближчі кілька століть подібна катастрофа не станеться. Деякі вчені називають навіть тисячі років, а противники Кіотського протоколу взагалі кажуть, що таке неможливе.
Проте, зважаючи на постійне зростання темпів промислового виробництва і викидів парникових газів, що таки привело до танення арктичних льодовиків, подібна страшилка може стати реальністю. Але тоді вже щось змінювати буде пізно.
http://www.chasipodii.net/pv/2062/
Немає коментарів:
Дописати коментар