У вересні у всьому світі проходять «Дні відмови від спалювання сміття». І не тільки тому, що це негативно впливає на стан навколишнього середовища. Спалювання сміття смертельно небезпечне для здоров'я. Під час горіння виділяються різні речовини, які загострюють або викликають захворювання, — переважно серцево-судинної системи і дихальних шляхів. При термічному розкладанні несортованого сміття в атмосферу виділяються діоксини і інші небезпечні речовини. Діоксини, пригнічуючи імунітет, провокують розвиток онкологічних захворювань.
При спалюванні будь-якого органічного сміття природного походження (листя, рослинні і тваринні залишки) при достатньо високій температурі і в достатній кількості кисню повинні утворюватися: водяна пара, вуглекислий газ, окиси азоту. Проте, навіть при невеликій вологості сміття температура різко знижується. Наприклад, при спалюванні купи торішнього листя і трави горить лише верхня частина купи, нижня тліє ж і при недостатній кількості кисню виділяє в атмосферу безліч небезпечних для здоров'я людини речовин. Основним компонентом диму є чадний газ, або монокис вуглецю, причому концентрація його при спалюванні побутового сміття, може перевищувати концентрацію цієї речовини на вулиці обласного центру з інтенсивним автомобільним рухом. Як відомо, чадний газ — дуже хімічно активна і небезпечна для людини сполука. Відмічено, що монокис вуглецю, легко зв'язуючись з гемоглобіном крові, блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодання і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв'язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини. Чим дрібніша частинка, тим швидше вона проникає в легені і, відповідно, більше шкоди може спричинити. При спалюванні тонни рослинних відходів відкритим способом в атмосферу виділяється більше 9 кілограмів подібних частинок. Навіть при спалюванні паперу і деревини в атмосферне повітря виділяються складні сполуки, що мають мутагенний (викликають мутації) і канцерогенний (викликають онкологічні захворювання) ефекти. Найбільш помітними для людини є "ірританти" — подразнюючі речовини, небезпечні для людей з ГРЗ, астмою, хронічним бронхітом. Але найнебезпечнішими з продуктів відкритого горіння рослинних залишків є бензапирени, які мають високу здатність викликати ракові захворювання. Вченими доведено, що у димі багаття міститься у 350 разів більше бензапиренів, ніж у сигаретному димі.
Трапляється і так, що недбайливі і екологічно неосвічені мешканці спалюють не тільки рослинні залишки, а й побутове сміття, яке в наше століття наповнене різними «красивими» пакувальними матеріалами (пластикові пляшки, обгортки, пакети, пінопласт, ґума і багато чого іншого). При згоранні пластика, що містить полівінілхлорид (найбільш поширений вид пластмас), в легені «спалювачів» та їх сусідів потрапляють такі речовини як діоксин, відомий своєю сильною токсичною дією практично на всі життєво важливі органи людини. Крім того, в атмосферу виділяється і така речовина, як фосген, що застосовувалася у роки першої світової війни як хімічна зброя. Украй небезпечно спалювати всілякі плівки, синтетичні матеріали (поролон, використовуваний для набивання матраців, диванів, крісел, виготовлення килимків, пінопласт), при згоранні яких виділяються ціаниди, що є причиною безлічі смертельних випадків під час побутових пожеж. При низьких температурах горіння (нижче 600 градусів) будівельні поліуретанові піни не виділяють ціанидів, але утворюють щільний, жовтого кольору задушливий дим, що містить изоцианати. У 1984 р. в м. Бхопалі (Індія) в результаті витоку изоцианату на заводі американської транснаціональної компанії "Юніон Карбайд" відбулася найбільша в історії хімічної промисловості аварія, що відібрала 3 тисячі життів і призвела до отруєння більше 200 тисяч мешканців цього міста.
Навіть коли у вогонь потрапляють уламки фанери, ДВП, ДСП, що містять фенолформальдегідні смоли, в атмосферу виділяються формальдегід і сполуки свинцю, які потрапляють в організм через легені, викликаючи отруєння.
Восени виникає ще одна проблема, пов'язана з утилізацією сміття. На полях сільськогосподарських підприємств спалюють стерню та залишки рослинності. Багато хто навіть не знає, що спалювання пожнивних залишків і соломи є порушенням відразу двох законодавчих актів: ст. 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення і ст. 245 Кримінального кодексу України. Кожні 1000 га спаленої стерні виділяють в атмосферу 500 кг окисів азоту, 370 кг вуглеводнів, 3 тонни золи, 20 тонн вуглекислого і чадного газів. Разом з рослинними залишками вогнем знищуються цілі біоценози, гинуть рослини, тварини, втрачається ґрунтовий гумус. Для компенсації втрат гумусу унаслідок підпалу стерні необхідно внесення органічних добрив в об'ємі близько 13 т/га. В результаті різке збіднення наших чорноземів.
Про що в цій ситуації думають селяни? Адже краще за всіх відомо: спалюванням стерні і соломи вони завдають збитку власному господарству. Адже стерня і солома – прекрасне добриво. Аналіз хімічного складу соломи свідчить: при урожаї соломи в 5 т/га в ґрунт щорічно повертається до 40 кг/га калію, 30-35 кг/га фосфору і до 66 кг/га азоту. Крім того, в соломі міститься багато мікроелементів. Доцільно звернути першочергову увагу на органічні добрива рослинного походження, використовуючи без додаткових витрат те, що дала нам природа.
За сайтом http://www.krm.dn.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар