Микола СЕМЕНА, Сімферополь
24 вересня
Сталося страшне. Але ще гірше те, що небагато людей це помічають. Поспішають кудись. Ще менше людей усвідомлюють, що страждають через це. «Краса є благо ніжне» — стверджував ще Овідій. Зараз світ втратив гармонію. Втратили красу душі людей. Чи варто тепер дивуватися, що навколо злодійство й обман? У Криму, наприклад, раніше практикувався такий метод лікування, як ландшафтотерапія, тобто зцілення милуванням мальовничими місцями. Колишня гармонія природи сприяла красі й злагоді в душі людини. Гармонія душ сприяла ладу в справах людей, запобігала хаосу. Сьогодні, кажуть лікарі, ландшафтотерапія стала неможливою — у будь-який, колись дикий пейзаж втрутилася безладна робота людини. На тлі колись гарного морського узбережжя постала потворна огорожа. Серед первозданних дерев виріс кривий стовп із відірваними дротами. Практично будь-який міський пейзаж зіпсований ребрами недобудов. Практично всі ліси, сквери й парки зіпсовані якщо не чорними згарищами, то звалищами сміття, і навіть вулиці міст сплюндровані потворними сміттєвими контейнерами, звалищами чорних пакетів із сміттям, викинутими старими меблями. Сміття — словесне, речове, духовне — переслідує й насилує нас. Лікування красою тепер неможливе. Краса не врятує світ, якщо не врятують її саму. А в цьому хаосі речового й духовного сміття немає сенсу. Поки немає. Поки ми не взялися за створення гармонії. А от візьмемося... Адже візьмемося!
Газета "День" №170, четвер, 24 вересня 2009
Немає коментарів:
Дописати коментар