Коротко: Чому не можна спалювати сміття
Дим від горіння сухої трави і листя містить усі отруйні речовини, що їх вбирає у себе трава і листя протягом літа: сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів.
Густий чорний дим від тління одноразового посуду, пакетів, упакувань містить канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні (ПАВ).
Ґума, згоряючи в багатті, крім ПАВ, виділяє канцерогенну сажу й окиси сірки, що викликають респіраторні захворювання.
Обрізки лінолеуму, шкірозамінників, церата, пластмасові дитячі іграшки, відра і т.п. виділяють при згорянні не менше 75 потенційно небезпечних речовин. Деякі з них можуть сприяти виникненню злоякісних пухлин.
Уламки меблів, старих дерев'яних конструкцій просякнуті консервантом пентахлорфенолом, оброблені лаками або пофарбовані олійними фарбами, що містять свинець.
Під час згоряння 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо. У
листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопрен, що може викликати онкологічні захворювання у людини. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини речовин.

Не даваймо себе труїти!
Пам’ятайте, що українським законодавством передбачені санкції за спалювання сміття. Стаття 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. У п. 9.1.19. Правил утримання зелених насаджень міст й інших населених пунктів України категорично забороняється спалювання листя на території зелених насаджень.
Ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» вказує, що спалювання сухої природної рослинності або її залишків забороняється без дозволу державно уповноважених територіальних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання листя рослинності або її залишків та опалого листя у парках, скверах, інших зелених насадженнях без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу. Відповідно до ст.152, засмічення територій побутовими та будівельними відходами, викидання, вивантаження сміття в невстановленому місці, а також його спалювання недопустимі.

Спалювання сміття тягне за собою накладення штрафу на винних громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів.

До уваги львів’ян! Якщо ви виявили факти спалювання сухого листя чи сміття, повідомте за телефонами: відділ благоустрою — 244-31-73, Гаряча лінія міста — 15-80.
У межах Львівської області звертайтеся в обласний Центр екологічної інформації: (032) 238-58-59

До уваги лучан! Скарги щодо спалювання листя та сміття подавайте Групі оперативного реагування «15-80» при управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Управління муніципальної поліції — 72-86-53, відповідає за спалювання сміття, незаконне зрізання дерев, благоустрій міста. Служба екології Луцької міськради - 72-46-08.

Місто Краматорськ, Донецька область: відділ екології та раціонального природокористування Краматорської міськради: (0626) 48-55-66.

Запоріжжя, підрозділ з охорони навколишнього середовища: 764–12–62.

Четвер, 22 квітня 2010 р.

Біопаливо — альтернатива газу


Олександр ПАРШИН, заступник голови Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів: «За даними вчених, 79 мільйонів тонн палива Україна може отримати за рахунок альтернативної енергетики. 79 мільйонів тонн — це близько 73 мільярдів кубів газу. Плюс 20 мільярдів кубів — наш видобуток газу, — і ми практично на 100% можемо піти від споживання російського газу. А ще додати сонячну енергетику — 6,57 мільйонів тонн умовного палива, геотермальну — 32,6 мільйонів тонн умовного палива, вітрову — 16,37 мільйонів тонн умовного палива. На відміну від європейських країн, сьогодні у паливно-енергетичному балансі України біоенергетика становить лише 0,8%. А ця галузь енергетики, сировиною в якій можуть бути відходи деревини, господарчої діяльності, сільського господарства, наші звалища, смітники, біопаливо, торф (запаси якого в Україні становлять більше 7 мільярдів тонн) найбільш ефективно може використовуватися в Україні».

Георгій ГЕЛЕТУХА, завідувач відділення теплофізичних проблем біоенергетики Інституту технічної теплофізики НАНУ, директор науково-технічного центру «Біомаса»: «В ЄС відновлювальні джерела становлять 7% від загального енергетичного споживання. Обов’язкова енергетична стратегія ЄС — вийти на 20% у 2020 році і на 20% знизити енергоспоживання за рахунок інших технологій енергозбереження, плюс на 20% скоротити викиди парникових газів. На сьогодні сектор біоенергетики становить приблизно 60% від загального обсягу всіх джерел відновлювальної енергії по ЄС. 80% від складу біоенергетики — тверді біопалива: деревина, солома, та інші, які використовуються для спалення, решта — 20% — складаються з трьох частин: біогаз, рідкі біопалива і тверді побутові відходи (сміття). В Україні часто під терміном біопаливо одразу уявляють рідкі біопалива — це не зовсім правильно. Основне — це тверді. Вони застосовуються в першу чергу для теплопостачання. Яскравий приклад — Швеція. Такі проблеми з паливом, як ми маємо зараз, Швеція мала наприкінці 70-х років, коли була перша нафтова криза. Країна була дуже залежною від імпорту нафтопродуктів, 95% всього тепла на той час було на мазуті. На сьогодні 50% палива, з якого Швеція отримує тепло, — це біомаса, торф і інші побутові відходи. Від газу Швеція залежить на 5%. 30% палива для теплозабезпечення дає біомаса. 32 мільярди кубів газу Україна споживає в комунальній теплоенергетиці і індивідуальному теплоспоживанні. Давайте хоча б третину переведемо на біомасу — це вже 10 мільярдів кубів газу. Україна має великий ресурс біомаси. Наша оцінка — 27 мільйонів тонн умовного палива. Якщо взяти всі відходи деревообробки, сільського господарства, соломи, стебел кукурудзи і соняшника, лушпиння соняшника, різні види гною — це 12 мільйонів тонн умовного палива. Ми також маємо вільні землі — 5 мільйонів га сільськогосподарської землі, яка в Україні зараз не використовується. Якщо половину цих земель засадимо деревинною біомасою — верби, тополі, акації, плюс рапс (з нього солома — на теплопостачання, а зерно — на біодизель) і кукурудза — це ще 15 мільйонів тонн умовного палива. Невже краще лізти на кілометр у землю і звідти видобувати вугілля?
На сьогодні ціна тюкованої соломи під Києвом — 200-250 гривень за тонну. Ще і дешевше є. Теплотворна спроможність соломи в два рази з невеликим менша, ніж у газу. Якщо ми 200-250 гривень помножимо на два, виходимо на ціну 500 гривень за еквівалент 1000 кубів газу. Ви можете зараз в Україні мати газ по 500 гривень за 1000 кубів? Зрозуміло, що газ буде і надалі дорожчати. А ми маємо паливо, яке щонайменше втричі дешевше. Так, потрібне спеціальне обладнання. В газовий котел солому не запхаєш. Ці котли коштують в 3 рази дорожче, ніж газовий котел. Але коли ми його поставимо, він починає працювати на паливі втричі дешевше. Окупність в середньому два роки, два опалювальних сезони. А якщо врахувати нову ціну на газ, то це вже буде менше двох років.
Ми не повинні просити всі гроші в держави. В Данії чи Австрії, якщо фермер хоче придбати соломоспалювальний котел, він платить 80% вартості і держава чи спеціальний фонд доплачує йому 20%. В наших умовах це може бути кредит, а держава компенсуватиме процент по кредиту.
До речі, в Україні вже активно використовують теплогенератори на соломі. В одній Вінницькій області їх вже налічується 7.

Сергій РЯБЧЕНКО, член-кореспондент НАНУ, доктор фізико-математичних наук: «Найкраща альтернативна енергетика України на сьогодні — заощадження того непомірного витрачання ресурсів і енергії. Через Україну прокачується газ в Європу. 1/3 від того, що входить у нашу трубу, споживає сама Україна. А 2/3 йде далі на Європу. Ми споживаємо непомірну кількість газу порівняно з будь-якою європейською країною. За сьогоденних умов, враховуючи вартість досліджень з альтернативних видів енергетики і створення відповідних установок, найбільший економічний ефект, який сьогодні нам по зубах — заощадження і більш розумне використання того, що в нас є. Собівартість сонячної енергетики зовсім не конкурентноздатна, але економічно нам це не по кишені. Адже строк окупності вітрової енергетики — тривалий. На Заході розвивається ідея малих температурних перепадів. Візьмемо славнозвісну газову трубу, яка йде в Європу. Кожна турбіна, що прокачує газ, гріє трубу на відстані декілька сот метрів і вона гаряча — тож треба використовувати це вторинне тепло. Нам потрібна теплова енергетика малих температурних перепадів.

Степан КУДРЯ, заступник директора Інституту відновлювальної енергетики НАНУ: «Зараз в світі десяток крупних джерел газу. В 2025 році залишиться тільки Росія і Іран. Але і цього газу, нафти і урану вистачить максимум на 50 років.
У світі запасів вугілля на 200 років, а в Україні — на 400 років. Потрібні нові технології використання нашого вугілля.

0 коментарі: