Коротко: Чому не можна спалювати сміття
Дим від горіння сухої трави і листя містить усі отруйні речовини, що їх вбирає у себе трава і листя протягом літа: сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів.
Густий чорний дим від тління одноразового посуду, пакетів, упакувань містить канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні (ПАВ).
Ґума, згоряючи в багатті, крім ПАВ, виділяє канцерогенну сажу й окиси сірки, що викликають респіраторні захворювання.
Обрізки лінолеуму, шкірозамінників, церата, пластмасові дитячі іграшки, відра і т.п. виділяють при згорянні не менше 75 потенційно небезпечних речовин. Деякі з них можуть сприяти виникненню злоякісних пухлин.
Уламки меблів, старих дерев'яних конструкцій просякнуті консервантом пентахлорфенолом, оброблені лаками або пофарбовані олійними фарбами, що містять свинець.
Під час згоряння 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопрен, що може викликати онкологічні захворювання у людини. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини речовин.

Не даваймо себе труїти!
Пам’ятайте, що українським законодавством передбачені санкції за спалювання сміття. Стаття 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. У п. 9.1.19. Правил утримання зелених насаджень міст й інших населених пунктів України категорично забороняється спалювання листя на території зелених насаджень.
Ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» вказує, що спалювання сухої природної рослинності або її залишків забороняється без дозволу державно уповноважених територіальних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання листя рослинності або її залишків та опалого листя у парках, скверах, інших зелених насадженнях без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу. Відповідно до ст.152, засмічення територій побутовими та будівельними відходами, викидання, вивантаження сміття в невстановленому місці, а також його спалювання недопустимі.

Спалювання сміття тягне за собою накладення штрафу на винних громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів.

До уваги львів’ян! Якщо ви виявили факти спалювання сухого листя чи сміття, повідомте за телефонами: відділ благоустрою — 244-31-73, Гаряча лінія міста — 15-80.
У межах Львівської області звертайтеся в обласний Центр екологічної інформації: (032) 238-58-59

До уваги лучан! Скарги щодо спалювання листя та сміття подавайте Групі оперативного реагування «15-80» при управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Управління муніципальної поліції — 72-86-53, відповідає за спалювання сміття, незаконне зрізання дерев, благоустрій міста. Служба екології Луцької міськради - 72-46-08.

Місто Краматорськ, Донецька область: відділ екології та раціонального природокористування Краматорської міськради: (0626) 48-55-66.

Запоріжжя, підрозділ з охорони навколишнього середовища: 764–12–62.

Середа, 28 квітня 2010 р.

Пластикова пляшка із посланням “SOS”

Цей блог починався зі статті про пластикову пляшку. Вкотре повертаємося до цієї теми...

Альбій Шудря

Бі-Бі-Сі, Київ

Українські екологи стверджують, що масштаби забруднення полімерними пакувальними відходами в країні поки що неможливо точно обчислити. Для того, щоб зібрати і вивезти невідсортоване сміття, міста витрачають до третини бюджетів.
Однак на офіційних та стихійних звалищах так звані ПЕТ-полімери ще близько чотирьох століть будуть становити загрозу довкіллю.
Звалища поза межами великих українських міст – дуже специфічна ілюстрація того, як Україна наближається до Європи. Муніципальним обслуговуванням охоплена лише половина населення. Близько тисячі гігантських офіційних сміттєзвалищ. І набагато більше - неофіційних.
Шкідлива любов до пластику
Споживацький бум підштовхнув людей купувати більше, купувати в супермаркетах, купувати паками. Однак певні аналогії з країнами заходу обриваються тоді, коли тверді відходи йдуть на сміття.
Особливе занепокоєння екологів викликає полімерна упаковка. Населення поділяє ці тривоги, але на тлі інших соціальних проблем чимало людей сприймає це як щось другорядне.
Професор Олександр Касімов, який працює у Харкові в науково-дослідному інституті екологічних проблем, що опікується, зокрема, й питанням, як боротися з побутовими відходами, каже, що українська любов до пластику – і запізніла, і шкідлива.
«П'ятеро дітей народжується в Україні зі ста – здоровими, не враховуючи те, що вони потім отримають після декількох років життя. І не останнім чином це пов'язано з пластиковим посудом. Європа вже давно переходить знову на скляний. Хоча спочатку вони самі собі аплодували. А ми продовжуємо це робити!»
Переробка пластикових відходів


Професор Олександр Касімов стверджує, що завдяки інституту в країні вдалось зробити перші кроки на шляху переробки пластикових відходів.
З них вже роблять каналізаційні люки, які витримують до 18 тонн ваги і які не крадуть, щоб здати на металобрухт. Роблять і підошви для взуття.
Але загалом, за словами професора, в Україні ще далеко до розуміння, що скляні пляшки – безпечні, а спалювання пластикових виробів, зокрема пет-пляшок спричиняє викиди діоксину, речовини, що після помаранчевої революції асоціюється з отруєнням попереднього Президента.
«Коли сміттєспалювальний завод починає за низької температури спалювати ось такі пластикові матеріали, починаючи від пет-пляшок, плівок, налощеного паперу, виникають ось ті самі діоксини, які не сходили з язиків, поки був попередній президент. І ось ці діоксини завдають колосальної шкоди здоров'ю, Європа цього злякалась. По-перше, стала закривати сміттєспалювальні заводи, саме тому, що там повнісінько пластику. А хлорорганічні речовини – це з'єднання першого класу небезпеки. Це з одного боку. З іншого, поряд зі сміттєспалювальними заводами вони ставлять сортувальні станції», - сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Олександр Касімов.
Експерименти в окремих містах щодо сортування сміття свідчать, що більшою проблемою, ніж старі звички населення, є методи роботи комунальників. В тому ж Харкові волонтери закликали мешканців будинків викидати відходи у різні контейнери. Однак після цього комунальники звалювали відсортовані відходи в одну машину і відвозили на звалище.
Люди, яких я розпитував про їхнє бачення ситуації, найбільше критикували владу і «особливості національного менталітету». Один зі співрозмовників змалював наслідки «засипання України сміттям» як катастрофу, що може потягнути за 
собою усіх – і пересічних громадян, і тих, хто сидить у кабінетах влади.
Опубліковано о
Мітки: , , , , , , ,

3 коментарі:

pan.bibliotekar сказав...

Можливо вже занаєте, можливо буде цікаво... Ось такий ресурс - http://greenopolis.com/

30 квітня 2010 р. 17:03
triphilon сказав...

Дякую, переглядаю. Непоганий ресурс.

5 травня 2010 р. 14:38
Анонім сказав...

Доброго дня!

Я – координатор проекту "Зробимо Україну чистою" http://letsdoit.org.ua/

Скажіть, чи цікаво Вам підтримати наш проект?

Дякую Вам за свідому позицію, за цей блог.

--
Юрій Пивоваренко
координатор проекту
Let's do it Ukraine! Зробимо Київ чистим!
http://letsdoit.org.ua/
yuri@letsdoit.org.ua
Skype: yuri.pivovarenko
+38 097 230-94-11

6 серпня 2010 р. 16:23

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)