Анастасія Зануда
Бі-Бі-Сі, Київ
Британська компанія The Economist Intelligence Unit, порівнявши екологічну ситуацію у 30 європейських столицях, не надала Києву жодного балу із 10 можливих.
Оскільки, за даними The Economist Intelligence Unit, 72% європейців живуть у містах, якість їхнього життя фактично визначає якістю життя всього регіону.
Дослідники вивчали низку показників, які свідчать про якість життя в європейських столицях: кількість шкідливих викидів у атмосферу, кількість спожитої енергії, обсяги побутових відходів.
Найвищі оцінки за шкалою у 10 балів отримали столиці скандинавських країн: Копенгаген, Стокгольм, Осло. Саме Данія, Швеція та Норвегія є лідерами у Європі із використання відновлюваних джерел енергії - вітру, біопалива та біомаси, які отримують як із побутових відходів, так і з відходів сільського та лісового господарства.
Крім того, на думку експертів із The Economist Intelligence Unit, досягти серйозних результатів скандинавським країнам дозволило і активне запровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій. Наприклад, понад половина мешканців Копенгагена, Стокгольма та Осло дістаються на роботу на велосипедах, а громадський транспорт у Стокгольмі працює виключно на пальному, отриманому після переробки сміття.
Крім скандинавських країн до десятки найекологічніших столиць Європи увійшли Відень, Амстердам, Цюріх, Гельсинкі, Берлін, Брюссель та Париж.
У Києві ж, який колись називали "найзеленішим містом Європи" і який з подачі попереднього мера міста Олександра Омельченка кияни із сарказмом стали називати "європейською столицею", ситуація, фактично, дзеркальна. Економічне зростання напередодні кризи сприяло різкому зростанню кількості авт, на яку не розрахована інфраструктура столиці, що майже не оновлювалася з радянських часів. Про якість пального, на якому їздять всі ці автомобілі, може свідчити хоча б його назва серед автомобілістів - "бормотуха".
Не краща ситуація і з водою. Якщо у Європі середнім стандартом споживання води є 100 кубометрів на душу населення на рік, хоча у тому ж Осло більше 50 кубометрів мало хто споживає, то кияни, за нормативами, споживають майже у 2 рази більше. Різницю експерти пояснюють не тим, що жителі української столиці так часто миються (чого не скажеш, навіть коротко проїхавшись у громадському транспорті), а тим, що офіційно визнані втрати води у мережах, що вичерпали свій технологічний ресурс, становлять 40-45%, що на останньому засіданні уряду підтвердив і прем’єр Микола Азаров.
За показниками енергоспоживання Київ також у понад 2 рази перевищує середньоєвропейські показники: 511 кВт проти 253 кВт на годину.
За підрахунками експертів, Київ також є і найзасміченішим містом Європи, адже щороку на кожного киянина припадає до 600 кілограмів сміття.
Єдине, що, на думку дослідників, подає хоч якусь надію, - це те, що за впровадженням екологічних програм Київ виявився на 23 місці, тоді як за усіма іншими показниками посідає останнє - 30.
Коментар видання Фокус:
Москва, Мінськ та Кишинів у рейтингу участі не брали. З інших сусідів України Варшава - на 16 місці, Будапешт - на 17. Софія та Бухарест - на 28 і 29 місцях у загальному заліку.
Коротко: Чому не можна спалювати сміття
Дим від горіння сухої трави і листя містить усі отруйні речовини, що їх вбирає у себе трава і листя протягом літа: сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів.Густий чорний дим від тління одноразового посуду, пакетів, упакувань містить канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні (ПАВ).
Ґума, згоряючи в багатті, крім ПАВ, виділяє канцерогенну сажу й окиси сірки, що викликають респіраторні захворювання.
Обрізки лінолеуму, шкірозамінників, церата, пластмасові дитячі іграшки, відра і т.п. виділяють при згорянні не менше 75 потенційно небезпечних речовин. Деякі з них можуть сприяти виникненню злоякісних пухлин.
Уламки меблів, старих дерев'яних конструкцій просякнуті консервантом пентахлорфенолом, оброблені лаками або пофарбовані олійними фарбами, що містять свинець.
Під час згоряння 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопрен, що може викликати онкологічні захворювання у людини. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини речовин.
Не даваймо себе труїти!
Пам’ятайте, що українським законодавством передбачені санкції за спалювання сміття. Стаття 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. У п. 9.1.19. Правил утримання зелених насаджень міст й інших населених пунктів України категорично забороняється спалювання листя на території зелених насаджень.
Ст. 27 Закону України «Про рослинний світ» вказує, що спалювання сухої природної рослинності або її залишків забороняється без дозволу державно уповноважених територіальних органів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання листя рослинності або її залишків та опалого листя у парках, скверах, інших зелених насадженнях без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу. Відповідно до ст.152, засмічення територій побутовими та будівельними відходами, викидання, вивантаження сміття в невстановленому місці, а також його спалювання недопустимі.
Спалювання сміття тягне за собою накладення штрафу на винних громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів.
До уваги львів’ян! Якщо ви виявили факти спалювання сухого листя чи сміття, повідомте за телефонами: відділ благоустрою — 244-31-73, Гаряча лінія міста — 15-80.
У межах Львівської області звертайтеся в обласний Центр екологічної інформації: (032) 238-58-59
До уваги лучан! Скарги щодо спалювання листя та сміття подавайте Групі оперативного реагування «15-80» при управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Управління муніципальної поліції — 72-86-53, відповідає за спалювання сміття, незаконне зрізання дерев, благоустрій міста. Служба екології Луцької міськради - 72-46-08.
Місто Краматорськ, Донецька область: відділ екології та раціонального природокористування Краматорської міськради: (0626) 48-55-66.
Запоріжжя, підрозділ з охорони навколишнього середовища: 764–12–62.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
0 коментарі:
Дописати коментар