Збережемо Карпати від міні-ГЕС

Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС).

Більше про ситуацію читайте тут. Тим часом коротко.

Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрози для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея може перетворитися на лихо.



Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах лякають своїм масштабом. Адже, наприклад, у Закарпатській області, на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, планується збудувати 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, планується будівництво від півсотні до півтори сотні малих ГЕС, до двох десятків заплановано у Львівській та Чернівецькій областях. Виконання таких планів означатиме фактичну смерть більшості карпатських рік, смерть сплавного туризму.

Переглянути ГЕС у Карпатському регіоні України на гугл-картах

Шкода для довкілля від багатьох новозбудованих малих ГЕС вже є очевидною і незначною її назвати аж ніяк не можна.

На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…

У Карпатах більшість малих ГЕС проектується у верхів’ях рік. Тут ухил річок найбільший, отже, падаюча вода дає найбільшу енергетичну віддачу. У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води – часто-густо із річки забирають практично всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням (Краснянська – фото, Пробійнівська на Грамотному тощо). Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:

- зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення;
- погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути;
- активізація негативних геологічних процесів;
- зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод.
- відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
- негативний вплив на природоохоронні території.

Українською державою прийнято рішення про підтримку відновлювальних джерел енергії. Підтримка виявляється у стимулюванні виробництва електроенергії сонячними, вітровими електростанціями, а також гідроелектростанціями потужністю до 10 МВт (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»). «Зелений тариф» виявився достатньо потужним стимулом для підприємців, адже держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кіловат-год електроенергії суму (близько 85 коп.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається споживачам в Україні (близько 28 коп.). Ідея полягає у тому, що держава стимулює тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. За існуючої ситуації «зелений тариф» став лише економічним стимулом, способом перекачування бюджетних грошей, тоді як охороною довкілля відверто нехтують.

Саме тому громадськість України – екологи, туристи та багато інших небайдужих громадян – піднялись проти неконтрольованого екологічно небезпечного гідроенергетичного будівництва у Карпатському регіоні. Метою цією боротьби є захист природи Карпат, збереження Карпат для туризму, а також захист самої зеленої енергетики від спроб перетворити її лише у джерело збагачення для окремих осіб шляхом знищення нашого спільного довкілля.


Ви можете приєднатись до кампанії!
Для цього можна звернутися за контактами на нашому веб-сайті до учасників кампанії, або долучитись до групи на Фейсбуці.

Ми хочемо якнайширше залучити екологів та енергетиків, географів і ботаніків, вчителів і журналістів, та, в першу чергу, місцевих жителів, щоб мати системне уявлення про ситуацію і загрози, щоб зупинити цю навалу на Карпати ще сьогодні, щоб Карпатам зеленіти завтра. Зробимо це разом!

Інщі інтернет-ресурси по проблемі міні-ГЕС у Карпатах