четвер, 30 липня 2020 р.

Ще раз про прання

Сьогоднішня тема — прання у пральній машині.

Моїй пральній машині 12 років. З того щонайменше 10 років я перу комбінацією соди і солі. Виразні кольорові плями запираю господарським милом. У лоток для полоскання заливаю оцет 9%.
Взимку минулого року з'явилася стружка кокосового мила, оце за півроку використала одну таку пачку (дякую, @komirkalviv!). До того іноді додавала якийсь "дитячий" порошок по чайній ложці, а часом і нічого. Були випадки (не раз), коли взагалі забувала будь-що в ту машину засипати. Результат прання був нічим не гірший :)
Чому писала вік машини? О кожен майстер, якщо він втручатиметься у вашу пральну машину, криком кричатиме, що таким прати не можна, що чистити машину треба щокварталу оцим італійським порошком за скількись грн, а оцет — борони Боже!
Майстер приходив двічі. Один раз у мене в зливі застрягла монета, а він при тій нагоді замінив якийсь терморегулятор. При цьому у нас була бурхлива дискусія про силумін (поки він щось там крутив, почитала в інтернеті, що це спеціально розроблений матеріал для покриття деталей, які багато перебувають у воді), майстер сказав, що то його оцет роз'їв. Потім я доволі довго тримала зняту деталь в нерозведеному столовому оцті, нічого їй не сталося. Другий майстер вставляв на місце шланг, який чомусь випав під час прання. Звісно, казав, що у мене неправильно влаштований злив (це вони теж завжди кажуть, хоч злив робив такий самий майстер за всіма правилами).
Сподіваюся, машина мені й далі служитиме, хоча руками прати не розівчилася. Вона справді добре заощаджує час.

Немає коментарів: