Вологі продукти у свою тару

Коли заходить мова про мішечки для закупів, завжди виникає питання про те, як купити мокре (м'ясо, рибу, ягоди).

Почнемо з ягід, бо вони у мене на фото.



Скільки себе пам'ятаю, ми ходили по ягоди з відром. Коли ж траплялося купувати, наприклад, малину в пакет, вдома вона перетворювалася на малину у власному соці. Не завжди приємно. А ще як протече — шкарпетки / ноги / взуття / штани кольорові.

Дуже зручно користуватися поліпропіленовими (харчовими) відерками з-під сметани або іншого. Звісно, вдома перевіряємо, чи не тече, чи пасує кришка. Якщо люди приносять ягоди на базар у таких самих відрах, можна просто помінятися, менше їх чавити. Якщо ручка добра, можна не накривати кришкою,та нести в руці (хустиною накрити — взагалі супер). Крім відра дуже зручна річ — кошик. Наприклад, плетений з лози. А як красиво!

Якщо це не базар? У маленькому магазині алгоритм простий: даєш відерко, на вагах мінусують тару, накладають товар, важать, розраховуєтесь і йдете.
У супермаркеті так само працює відділ м'яса чи риби: даєш тару, отримуєш в неї товар.

Що робити, якщо це відділ самообслуговування? На другому фото у мене оголошення, яке вже рік висить в Ашані. Досі я не знайшла жодного живого працівника Ашану, який вміє це робити. Може, хто має досвід? А про те, як ми купували борошно у свій мішок в Арсені, був нещодавно мій допис. Вам просто доведеться мило поспілкуватися з адміністратором магазину.

Бувало, продавці говорили, що не вміють відмінусувати тару. Це мені завжди дивно, бо пам'ятаю радянські магазини: даєш банку, жіночка ставить її на ваги, запам'ятовує результат, наливає сметану, знову ставить на ваги і віднімає попередній результат. Проста арифметика! Сучасні ваги рідко коли не мають функції "нуль".

А ще мене завжди тішить, коли один предмет кладуть в один пакет. Наприклад, капусту. Наче вона не створена з власним "пакетом".

Згодом напишу про економічні вигоди від закупів у свою тару. Не забудьте!