Дніпро – вже не основне джерело питної води для українців

Наталка Коваленко, Олександр Лащенко
 
Екологічна ситуація у річках Дніпро і Десна викликає занепокоєння, визнають чиновники, що відповідають за водозабезпечення Києва та інших українських міст. Крига значно зменшила у воді вміст кисню, а його брак може призвести до загибелі риби та гниття органіки. Як наслідок – різке погіршення якості води для городян. Як її можна поліпшити? І чи взагалі вистачає українцям води?

У Дніпро сповзають старі кладовища (бачила це на власні очі)

Заяву про можливе зараження води в Кременчуцькому водосховищі сибірською виразкою, холерою або чумою, сьогодні зробив головний санітарний лікар Кременчука, депутат Полтавської облради Віктор Акімов.
У своєму виступі він різко розкритикував роботу чиновників Полтавської облдержадміністрації по зміцненню берегів Кременчуцького водосховища.
Через це, за його словами, вода там щорічно підмиває до десяти метрів берегової лінії, і до Дніпра сповзають старі кладовища.
Ще в 2008 р. з підмитого водою берега звисали труни поховань ще з 20-х років минулого століття. Санітарний лікар не виключає, що на змитих у водосховище кладовищах ховали померлих від чуми, холери або сибірської виразки.
Спори цих страшних хвороб можуть опинитися у воді, яку п'ють жителі Кременчука і Комсомольська.
Акімов також нагадав, що свого часу жителів сіл, розташованих на місці нинішнього штучного водосховища, переселили на горби. Але сьогодні вода, підмивши береги, вже підібралася й туди. До житлових будинків залишилося не більше п'ятдесяти метрів від води. Ще років п'ять, і вслід за кладовищами у водосховище почнуть сповзати будинки, прогнозує депутат.
Обком, Ugmk.infо

Дніпро перетворюється на болото

Головна водна артерія країни незабаром перетвориться на болото.
Такого висновку дійшли фахівці Інституту проблем природокористування НАН України в Дніпропетровську. Щорічно промислові гіганти скидають в річку приблизно 800 мільйонів кубічних метрів відходів.
За словами директора інституту проблем природокористування Аркадія Шапара, очисні споруди, що існують нині, можуть переробити тільки третину від цієї кількості.
Не покращує екологію річки і ситуація зі зливовими стоками, які часто в приватних секторах міста використовують як каналізацію.
На думку фахівця, Дніпро вже зараз не річка, а скоріше озеро через сильне змілення, слабку течію і велику кількість застійних зон. Річка з кожним роком все раніше починає "зеленіти", знаменуючи закінчення пляжного сезону для тих, хто все ж таки насмілюється в ній купатися.
Чудово себе почувають в річці тільки зелені водорості, в яких систематично заплутуються мотори човнів і риба.
Рішення запропонували дніпропетровські екологи. Вони розробили програму оздоровлення Дніпра, яка допоможе повернути йому минулий вигляд. Програма розрахована на 15 років і включає комплекс заходів щодо очищення річки і берегової лінії. Її реалізація вимагає великих грошей.
Поки що Аркадій Шапар не може назвати точну суму, але говорить, що за попередніми розрахунками буде потрібно декілька десятків мільярдів гривень.
Як розповів Шапар, перш за все потрібно позбутися мілин в Дніпрі: "Вони заважають нормальній течії. Це джерела гниття і розсадники хвороб. Якщо ми розмиємо їх, то з'явиться шанс на 10 відсотків збільшити швидкість річкового потоку в межах міста. Також це зменшить перегрів води і зменшить кількість зелених водоростей на поверхні". Планується поглибити русло і укріпити береги Дніпра. Програма передбачає і встановлення нових могутніх очисних споруд. Зараз фахівці виконали техніко-економічні обґрунтування програми і представили його Кабінету Міністрів.
На сьогоднішній день вже практично отримано повне узгодження і готується спеціальне розпорядження Кабміну за цим проектом. Винести програму на затвердження сесії міськради ще тільки планують.
Розпочати ж виконання програми екологи зможуть не раніше, ніж вирішаться всі формальності.
За матеріалом Освiтнiй портал