Показ дописів із міткою природні засоби. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою природні засоби. Показати всі дописи

неділя, 2 серпня 2020 р.

Засоби від комарів

Не можу сказати, що дуже потерпаю від цих комах, але іноді їх буває надмірно багато (страшні історії пропустимо).


Отже, однозначно дієвим засобом проти комариків є гвоздика. Та, що приправа з різким запахом.

Одразу застереження: ви маєте переконатися у відсутності алергії не лише у себе, а й у близьких, які перебувають з вами в одному просторі. Собі можна нанести крапельку на внутрішній згин ліктя і почекати якийсь час; якщо когось із ваших домашніх турбує запах (чхання, свербіж носа чи очей), шукаємо інші засоби.
З гвоздики можна зробити різні засоби.
✓ беремо чайну ложку сухої приправи, відварюємо, відціджуємо. Отриману водичку можна налити в баночку з розбризкувачем і пшикати на одяг, руки, шию (не в очі!)
✓ у відваром можна змочити або побризкати шторку, якою прикрити вікно (не всюди можна встановити протимоскітні сітки)
✓ робимо суміш базової олії (жирної) і ефірної. Чиста ефірна олія може сильно пекти шкіру. Отриманою олійкою змащуємо відкриті частини тіла
✓ ставимо аромалампу: в ємність зверху наливаємо воду, додаємо кілька крапель ефірної олії, внизу запалюємо свічку (дбаємо про безпеку!)

Засіб буде діяти, поки ефірна олія не вивітриться.
Якщо комах дуже багато, вони можуть підлаштуватися під повітряні потоки: не чіпатимуть вас там, де багато випарів, але спробують покусати вище чи нижче, наприклад, за ноги.
І ще одне. Є рослини, які знімають свербіж від укусів. Це не означає, що треба мастити місце укусу будь-чим, бо ефект може бути протилежним. Колись я так у Криму переплутала баночку і посмарувала укуси москітів не тим, чим хотіла. Спати було нереально, поки все це не змила з себе :(

четвер, 30 липня 2020 р.

Мочалки для тіла


Довга конопляна мочалка з магазину @ukrainianhemp, дуже зручно шурувати спину. Гарно утримує мило, до речі, оскільки сплетена трубою, можна мило всередину напхати. Великий недолік: довго сохне. В принципі, усі натуральні мочалки довго сохнуть. Ось зараз літо, спекотно, а вона у мене на балконі два дні висіла.
Кругленька волохата мочалка від Лесі @zone.eco, матеріял — джут. Ззаду має таку плетену петлю, щоб можна було начепити її на руку. Вирішила її дістати зі своїх запасів, бо зручно мати щось маленьке. 

Як отаке, як має подруга, що зі мною живе (минулорічний подарунок від @zerowastelviv після #липеньбезпластику2019).

Ще у мене є для обличчя з волокон кропиви (дуже давно вже користуюся) і конжак.

Мамина мочалка-кишенька з агави, всередині навіть мило є (@karma.ecostore). Ще не вживана. Оце коли потраплю наступного разу до Італії, таки пообрізаю листя з тої агави, що ми висадили на горбку, і спробую почесати. Цікава рослина.
Такий ось набір різних штук для миття тіла живе у мене в ванній. Усе це колись, коли зноситься, можна закопати в землю, воно там перегниє. Кропив'яну треба буде розпороти, а інші просто так. А тим часом їх можна закидати часом в прання з іншими речима і сушити на сонечку.

четвер, 23 липня 2020 р.

Помити посуд: засоби

Отже, миємо посуд.

У пошуках чогось більш-менш пристойного моя сестра виявила Содасан, яким ми доволі довго користувалися. Вона перейшла на якийсь, здається, італійський засіб, який купує в каністрах по 5 літрів.
У мене, можливо, через тривале використання Содасану почав розвиватися якийсь дерматит, тому відмовилася від їхніх засобів.
Почала експериментувати. Засоби були і тверді (мило), і порошкові, і рідкі.
Бути також спроби варити мильні горіхи. Виходить непоганий мийний засіб, який, на жаль, дуже швидко скисає, складно весь використати.
Отже, зараз завдяки подругам із Зеровейст Львів я перейшла на рідкий засіб від planta.eco (придбаний в Комірці, ковпачок з якоїсь старої пляшки, їх я завжди використовую знов і знов). Крім того, зараз активно використовую мило для кухні (дякую luffa.store!) і звикаю до мила в джутовій мочалці.
Соду і гірчицю саму по собі мені незручно використовувати просто через те, що не придумала для них якоїсь тари, щоб можна було пересипати і витрушувати. Хоча до соди зараз ставлюся обережно. До речі, сода в Ашані в паперовому пакуванні за нормальні гроші була для мене відкриттям (у Комірці соди тоді не було).
Милом користуватися найзручніше, хоча в мочалці-кишеньці воно у мене швидко зникає.
Те, що писала в попередньому пості: якесь мило чи піна не мають бути основними засобами, а лише допоміжними. Найчудовіший засіб для посуду, особливо для жирного, який я будь-коли використовувала — це пісок. Але не вдома :)


пʼятниця, 7 травня 2010 р.

Еко-магазин у Львові

Сьогодні, 07 травня об 11-00 - відкриття нового ЕКО-магазину біля Оперного
театру. Адреса: пр.Свободи, 41, у дворику

Натуральна косметика для дорослих і дітей, мила ручної роботи, зубні пасти без піноутворювачів і фтору
Безпечна побутова хімія
Система натурального пеленання, слінги та інше
Екологічна дитяча іграшка
Арт-одяг з натуральних тканин
Еко-сумки
Подарунки
Та багато іншого

Тел.: 067-67-260-29

четвер, 22 квітня 2010 р.

Біопаливо — альтернатива газу


Олександр ПАРШИН, заступник голови Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів: «За даними вчених, 79 мільйонів тонн палива Україна може отримати за рахунок альтернативної енергетики. 79 мільйонів тонн — це близько 73 мільярдів кубів газу. Плюс 20 мільярдів кубів — наш видобуток газу, — і ми практично на 100% можемо піти від споживання російського газу. А ще додати сонячну енергетику — 6,57 мільйонів тонн умовного палива, геотермальну — 32,6 мільйонів тонн умовного палива, вітрову — 16,37 мільйонів тонн умовного палива. На відміну від європейських країн, сьогодні у паливно-енергетичному балансі України біоенергетика становить лише 0,8%. А ця галузь енергетики, сировиною в якій можуть бути відходи деревини, господарчої діяльності, сільського господарства, наші звалища, смітники, біопаливо, торф (запаси якого в Україні становлять більше 7 мільярдів тонн) найбільш ефективно може використовуватися в Україні».

четвер, 15 квітня 2010 р.

Чому важливо добре полоскати випрані речі

Дуже важливо добре виполіскувати одяг, бо рештки прального порошку, які на ньому осідають, дуже шкідливі для здоров’я.
Зазвичай пральні порошки містять:
Гіпохлорид натрію (роз’їдає, подразнює і може викликати важкі форми алергії і дерматиту);
Alquil* сульфонати (потрапляють в кров через шкіру, можуть пошкодити печінку);
(*пардон, цей термін ми не переклали)
Натрію триполіфосфат (подразнює шкіру і слизові оболонки, шкіра вбирає його негайно).

Отож, що можна зробити?

1. Використовувати ту кількість порошку, яка є необхідною, більша кількість порошку не пере краще, а тільки залишається на одязі. Якщо речі дуже брудні, зробіть цикл прання в холодній воді з невеликою кількістю порошку (замочування) або замочіть речі в господарському милі і гарячій воді, бажано з содою.

2. Якщо речі дуже забруднені, замість класти велику кількість порошку, покладіть тенісні м’ячики або використайте кульку для одягу і тенісний м’ячик (або якийсь інший), щоб побити речі. Механічна дія м’ячиків допомагає вивести плями і випрати. Додайте 1 ст. ложку соди і 1 ст. ложку грубої солі, щоб підсилити дію порошку і вивести плями з тканин.

3. Добре виполочіть речі. Якщо після прання в барабані пральної машини залишилася піна, це означає, що ви десь перегнули, отож, наставте новий цикл полоскання.

4. Використовуйте оцет замість пом’якшувачів. Оцет нейтралізує не тільки наліт, а й активні залишки порошку. Пом’якшувач створює на тканині плівку-оболонку, тому всі шкідливі речовини залишаються міцно зафіксованими на тканині.

P.S. Якщо машинка не забирає сіль, її краще покласти прямо в барабан.

За джерелом http://vivereverde.blogspot.com/ переклала Катруся Свідзинська

вівторок, 6 квітня 2010 р.

Якщо кольорові речі після прання залишилися брудними

Часто, коли ми завантажуємо в пральну машину сильно брудні речі (з плямами чи з поганим запахом), ми вибираємо високу температуру (60 або 90 градусів), щоб краще відіпрати бруд. Але таким чином ми ризикуємо "зварити" плями, тобто зафіксувати їх на тканині.
Отже, треба робити навпаки, тобто робити цикл замочування в холодній воді. Непотрібно ставити повний цикл прання, тільки попереднє замочування, яке є коротшим. Насипте у відділення для порошку трохи засобу для прання (використовуйте 1/4 від тої кількості, яку в нормі використовуєте для одягу) і 1 ст. л. крупної солі. Не вмикайте центрифугу.
По закінченні циклу замочування зробіть цикл прання при температурі 40 градусів, використовуючи при цьому ту кількість засобу для прання, яку насипаєте в нормі (стільки, скільки досить, щоб випрати не сильно брудні речі, оскільки речі вже були замочені).
Якщо ж проблема полягає в іншому, тобто речі просто мають поганий запах чи плями, замість засобу для прання налийте 1 склянку білого оцту і додайте 2 ст. л. грубої солі (для замочування в холодній воді).
Комірці і манжети, жирні плями і плями від соку потрібно потерти, ще перед замочуванням в холодній воді, господарським милом або побризкати білим оцтом, якщо річ має поганий запах.
Роблячи цикл замочування в холодній воді, ви заощаджуєте електрику і порошок.
Замочування в машині можна замінити замочуванням у воді з потертим на терці господарським милом і грубою сіллю або з пастою. (
"pasta di marsiglia".)


За джерелом http://vivereverde.blogspot.com/ переклала Катруся Свідзинська

Екологічне прання

Цією публікацію розпочинаю серію статей на тему екологічного прання. Хочу одразу застерегти: більшість запропонованих тут рецептів уже випробувані у моїй пральній машині. Результат нічим не гірший за прання порошком; натомість немає набридливого неприродного смороду, який супроводжував річ майже весь час носіння.

На жаль, традиційні пральні порошки негативно впливають на ресурси планети. За допомогою різних хитрощів ми можемо зменшити негативний вплив пральної машини на навколишнє середовище, отримуючи чисті і пахучі речі.
По-перше, слід бути уважними із кількістю порошку, яку використовуєте. Більша кількість порошку не пере краще, а навпаки - забруднює, бо надлишок осідає на одязі разом з часточками бруду, і при контакті з гарячою праскою чи зі світлом тканина руйнується і  вицвітає.
Є різні реальні альтернативи, які дозволяють нам зменшити кількість порошку і водночас вивести плями, дезінфікувати і пом’якшити одяг, не використовуючи хімічні речовини.
Виведення плям
Універсальним засобом є господарське мило. Досить потерти брудні ділянки вологою мильною шматкою, зачекати кілька хвилин чи навіть годину і покласти речі в пральну машину. Мило чудово відпирає комірці і манжети. Для іржавих плям використовуйте сіль і лимон, а для плям на білих тканинах 11% розчин перекису водню або лимон.
Додаткові миючі засоби
Додаткові миючі засоби - це не що інше, як звичайний порошок, але дуже концентрований. Вони потрібні для того, щоб знежирити і вивести плями. Замість додаткових миючих засобів додайте до нерозчиненого прального порошку 2 ст. л. грубої солі. Якщо ви використовуєте рідкий пральний засіб, покладіть сіль безпосередньо в барабан. Сіль закріпляє кольори, виводить плями, допомагає відбілити і зменшує кількість піни в пральній машині.
Щоби випрати речі, які погано відпираються, додайте до порошку 1-2 ст. л. кальцинованої соди. Сода має властивість пом’якшувати воду, внаслідок чого збільшується миюча сила порошку.
Відбілювачі
Слід уникати хлорки і перборату натрію, бо вони сильно забруднюють і агресивно діють на речі. Наприклад, після хлорки речі жовтіють на світлі. Замість них використовуйте перкарбонат натрію (відбілювач на основі кисню, активний вже при 30 градусах) або 11% розчин перекису водню. Додайте 2 ст. л. одного або іншого до порошку і наставте на машині температуру максимум 40 градусів.
Пом’якшувач
Традиційні пом’якшувачі не впливають на волокна тканини, а обгортають їх слизькою плівкою, щоб створити відчуття м’якості, але це не дає порошку проникати в тканину, і тому він не пере відповідним чином. Крім того, складники, які використовуються при виробництві пом’якшувачів, дуже погано розкладаються природнім шляхом і утворюють "пластмасові кульки" в пральній машині, які вбирають в себе все: наліт, порошок і бруд. Замість пом’якшувача треба використовувати розчин: 2 частини білого (столового) оцту і 1 частина води, яким наповнити відділення для пом’якшувача. Оцет не слід наливати разом з порошком.
Речі не матимуть запаху оцту, навпаки, збережеться запах порошку і тканини будуть добре випрані і дуже м’які, особливо джинси і твердіші тканини. Оцет має властивість нейтралізувати погані запахи і дезінфікувати.
Дезинфікуючі засоби
Звичайне прання в пральній машині є достатнім для дезинфекції речей, оскільки видаляє 98% бактерій. Випраний одяг не має мікробів, які можуть зашкодити дітям і дорослим. Якщо ж ви хочете провести додаткову дезинфекцію, додайте 5 краплин ефірної олії чайного дерева до пом’якшувача (оцту). Крім того, перекис водню і перкарбонат мають бактерицидну дію.
Догляд за пральною машиною
1 або 2 рази на місяць зробіть цикл прання без речей при 90 градусах, з 500 мл білого (столового) оцту, налитого безпосередньо в барабан. Оцет розчиняє наліт, залишки порошку, бруд і жир, не даючи утворитись поганим запахам.
Велику кількість хімічних речовин, поєднаних докупи (пральний порошок, додаткові миючі засоби, відбілювач, дезінфікуючі засоби т. д.) важко виполоскати, і вони залишаються на речах і не лише викликають алергічні реакції, особливо у дітей, а й величезне забруднення води.

За джерелом http://www.erboristeriadelborgo.it переклала Катруся Свідзинська

середа, 17 лютого 2010 р.

Екологічно чистий будинок – це міф чи реальність?

У Львові 27 лютого 2010 року відбудеться семінар«Екологічне та економічне будівництво»

Мeтa: ознaйoмлeння із фaзaми пpoцecy екологічного будівництва, кpeaтивними мeтoдикaми тa їx зacтocyвaння нa пpaктиці.

Питання, що будуть розглянуті на семінарі:

1. Основні види фундаментів. Насипні, кам'яні, палі, дерев'яні. Фундаменти з мішків.

2. Матеріали для зведення стін. Використання глини. Саман, глінобит, легкий саман, мазанки. Нові технології. Будинки з соломи. Будинки з дров. Дерев'яні будинки, порівняння сучасних і традиційних зрубів.

3. Покрівля. Дернова дах. Дахи з очерету, житньої соломи, черепиці, тріски.

4. Будівництво в умовах глобальної кризи. Будинки з мішків, з покришок. Проект "лисяча нора".

5. Автономні джерела живлення. Сонячні батареї, вітряки.

6. Архітектори та дизайнери, які працюють у даному напрямку.

7. Перегляд фото та відеоматеріалів по основних темах з коментарями.

субота, 6 лютого 2010 р.

Pensieri sparsi di una ecomamma

Моя сестра натрапила на просторах Інтернету на корисний сайт для молодих батьків. Серед цсього іншого там є різна інформація про чистий догляд за маленькими дітками: і як робити екопамперси, і як прати без порошку, як самим робити плин, чим мити різні поверхні і багато іншого.
Екологічний батьківський (мамівський) блог розташований за адресою:
http://www.ecomamma.net/
Хто володіє італійською мовою — може заходити і користатися.
Хто не володіє — чекайте активно чи пасивно, поки Катруся перекладе якийсь матеріял і він стане доступним на моїй сторінці! Запити можна надсилати в коментарях до цього повідомлення.

субота, 19 вересня 2009 р.

Спалювання сміття: небезпеки для здоров’я

У вересні у всьому світі проходять «Дні відмови від спалювання сміття». І не тільки тому, що це негативно впливає на стан навколишнього середовища. Спалювання сміття смертельно небезпечне для здоров'я. Під час горіння виділяються різні речовини, які загострюють або викликають захворювання, — переважно серцево-судинної системи і дихальних шляхів. При термічному розкладанні несортованого сміття в атмосферу виділяються діоксини і інші небезпечні речовини. Діоксини, пригнічуючи імунітет, провокують розвиток онкологічних захворювань.
При спалюванні будь-якого органічного сміття природного походження (листя, рослинні і тваринні залишки) при достатньо високій температурі і в достатній кількості кисню повинні утворюватися: водяна пара, вуглекислий газ, окиси азоту. Проте, навіть при невеликій вологості сміття температура різко знижується. Наприклад, при спалюванні купи торішнього листя і трави горить лише верхня частина купи, нижня тліє ж і при недостатній кількості кисню виділяє в атмосферу безліч небезпечних для здоров'я людини речовин. Основним компонентом диму є чадний газ, або монокис вуглецю, причому концентрація його при спалюванні побутового сміття, може перевищувати концентрацію цієї речовини на вулиці обласного центру з інтенсивним автомобільним рухом. Як відомо, чадний газ — дуже хімічно активна і небезпечна для людини сполука. Відмічено, що монокис вуглецю, легко зв'язуючись з гемоглобіном крові, блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодання і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв'язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини. Чим дрібніша частинка, тим швидше вона проникає в легені і, відповідно, більше шкоди може спричинити. При спалюванні тонни рослинних відходів відкритим способом в атмосферу виділяється більше 9 кілограмів подібних частинок. Навіть при спалюванні паперу і деревини в атмосферне повітря виділяються складні сполуки, що мають мутагенний (викликають мутації) і канцерогенний (викликають онкологічні захворювання) ефекти. Найбільш помітними для людини є "ірританти" — подразнюючі речовини, небезпечні для людей з ГРЗ, астмою, хронічним бронхітом. Але найнебезпечнішими з продуктів відкритого горіння рослинних залишків є бензапирени, які мають високу здатність викликати ракові захворювання. Вченими доведено, що у димі багаття міститься у 350 разів більше бензапиренів, ніж у сигаретному димі.
Трапляється і так, що недбайливі і екологічно неосвічені мешканці спалюють не тільки рослинні залишки, а й побутове сміття, яке в наше століття наповнене різними «красивими» пакувальними матеріалами (пластикові пляшки, обгортки, пакети, пінопласт, ґума і багато чого іншого). При згоранні пластика, що містить полівінілхлорид (найбільш поширений вид пластмас), в легені «спалювачів» та їх сусідів потрапляють такі речовини як діоксин, відомий своєю сильною токсичною дією практично на всі життєво важливі органи людини. Крім того, в атмосферу виділяється і така речовина, як фосген, що застосовувалася у роки першої світової війни як хімічна зброя. Украй небезпечно спалювати всілякі плівки, синтетичні матеріали (поролон, використовуваний для набивання матраців, диванів, крісел, виготовлення килимків, пінопласт), при згоранні яких виділяються ціаниди, що є причиною безлічі смертельних випадків під час побутових пожеж. При низьких температурах горіння (нижче 600 градусів) будівельні поліуретанові піни не виділяють ціанидів, але утворюють щільний, жовтого кольору задушливий дим, що містить изоцианати. У 1984 р. в м. Бхопалі (Індія) в результаті витоку изоцианату на заводі американської транснаціональної компанії "Юніон Карбайд" відбулася найбільша в історії хімічної промисловості аварія, що відібрала 3 тисячі життів і призвела до отруєння більше 200 тисяч мешканців цього міста.
Навіть коли у вогонь потрапляють уламки фанери, ДВП, ДСП, що містять фенолформальдегідні смоли, в атмосферу виділяються формальдегід і сполуки свинцю, які потрапляють в організм через легені, викликаючи отруєння.
Восени виникає ще одна проблема, пов'язана з утилізацією сміття. На полях сільськогосподарських підприємств спалюють стерню та залишки рослинності. Багато хто навіть не знає, що спалювання пожнивних залишків і соломи є порушенням відразу двох законодавчих актів: ст. 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення і ст. 245 Кримінального кодексу України. Кожні 1000 га спаленої стерні виділяють в атмосферу 500 кг окисів азоту, 370 кг вуглеводнів, 3 тонни золи, 20 тонн вуглекислого і чадного газів. Разом з рослинними залишками вогнем знищуються цілі біоценози, гинуть рослини, тварини, втрачається ґрунтовий гумус. Для компенсації втрат гумусу унаслідок підпалу стерні необхідно внесення органічних добрив в об'ємі близько 13 т/га. В результаті різке збіднення наших чорноземів.
Про що в цій ситуації думають селяни? Адже краще за всіх відомо: спалюванням стерні і соломи вони завдають збитку власному господарству. Адже стерня і солома – прекрасне добриво. Аналіз хімічного складу соломи свідчить: при урожаї соломи в 5 т/га в ґрунт щорічно повертається до 40 кг/га калію, 30-35 кг/га фосфору і до 66 кг/га азоту. Крім того, в соломі міститься багато мікроелементів. Доцільно звернути першочергову увагу на органічні добрива рослинного походження, використовуючи без додаткових витрат те, що дала нам природа.
За сайтом http://www.krm.dn.ua/

неділя, 21 червня 2009 р.

Природні способи відлякування комарів

Сучасні численні засоби проти комарів — цілий набір шкідливих речовин. Найбільш шкідливими є аерозолі (через використання у них фреону), а разом з тим наші діти із величезним задоволенням бігають з балончиками за одним комарем, вірячи, що чим струмінь отрути має прибити комаху "на льоту". Було б дуже добре, якби магазинні засоби типу "Райду" або "Раптора" взагалі вийшли з нашого вжитку. Люди тисячі років жили в різних кліматичних умовах і успішно давали собі раду набридливим комахам.
Вашій увазі пропонується опис природних засобів відлякування комах. Більшість інз них — ароматичні масла, тому потрібно пам’ятати, що у деяких людей вони можуть викликати алергію. Крім того, кожне ароматична олія має свої властивості, тому не варто використовувати те, що трапиться "під руками": замість заспокоєння шкіри на місці укусу може виникнути ще більше подразнення.

Відлякує комарів запах гвоздики, базиліку, анісу й евкаліпту. Будь-яку з олій цих рослин можна використовувати для захисту – стане змастити відкриті ділянки шкіри або крапнути на джерело вогню – у камін, багаття, на свічку або розігріту сковорідку. Олія чайного дерева також можна використовувати як репелент, до того ж вона швидко позбавляє свербежу та набряклості шкіри після укусів комах.
Ось простий рецепт із гвоздикою: 5 г кип’ятити 15 хв у склянці води. 10 крапель відвару змішати з 1 ст. ложкою будь-якого одеколону і протерти відкриті ділянки тіла. Упродовж двох годин можна гуляти спокійно: комарі і мошки облітатимуть вас.
До відлякувальних засобів належать запах валеріани, дим від злегка просушеної глиці ялівцю, соснових або ялинових шишок, камфори. 100 г камфори, якщо їх випарувати над вогнем, позбавлять від мух і комарів навіть дуже великі приміщення.
Для захисту від кровоссальних комах наші предки застосовували й відвар коріння пирію – одного з найпоширеніших бур’янів.
Посадіть під вікнами будинку бузину. Її свіжі гілки приносьте в кімнату, вони відлякують комарів. Доцільно також зробити грядку з томатами, бо комарі не люблять специфічного запаху листя помідорів.
Давнім народним засобом проти комарів вважають і пиретрум. Його інша назва – персидська, далматська або кавказька ромашка. Сушені суцвіття, стебла і листя цих видів ромашки, подрібнені на порошок, вражають нервові клітини комах. Комарі не насмілюються залітати в приміщення, оброблене пиретринами.
Допоможе нам у боротьбі з надокучливими комахами й кедрова олія. Її запах відлякує не тільки комарів, а й мух та тарганів.
Укус комара спричиняє свербіж, що його можна зняти розчином питної соди (0,5 ч. ложки на 1 скл. води), нашатирним спиртом або блідо-рожевим розчином марганцівки. Добре знімають біль і свербіж від укусу розім’яте свіже листя черемхи або м’яти. Але все-таки ліпше запобігати комариним укусам, ніж боротися з їх наслідками.
Олег ШИШК, газета "Сім’я і дім"

неділя, 22 лютого 2009 р.

Солома для опалювання

Свій внесок у розв'язання енергетичних проблем країни внесли львівські винахідники. Фахівці ТзОВ "Інтер-ПЕТ" запропонували використовувати для опалення осель брикетне біопаливо з відходів, що трапляються на кожному кроці. На обладнанні, яке виготовляють і монтують львів'яни, у хід йдуть солома, очерет, жом, дрібні гілки тощо, повідомляє «Купол». За словами технічного директора ТзОВ "Інтер-ПЕТ" Романа Андруха, "ідею такого виробництва підказали вчені Львівського національного університету імені І.Франка. А першим покупцем нашого обладнання стала фірма з іноземними інвестиціями "Лендком Юкрейн", яка займається вирощуванням ріпаку в селі Добросин". Солому, яку досі спалювали на полях як непотріб, тепер збирають у великі рулони, підсушують до потрібної кондиції, перемелюють до необхідної фракції, а потім гідравліка під тиском 100 тонн "пресує" з цієї маси круглі брикети. Одна така кілограмова "шайба" за своєю тепловіддачею замінить 4-5 кілограмів дров або ж кілограм вугілля. Чотири ящики цього біопалива достатньо для того, щоби протягом доби не тільки обігріти особняк площею 200 квадратних метрів, але й забезпечити його гарячою водою. У місяць на опалення такого будинку брикетами треба витратити до 700 гривень, а використовуючи газ, - не менше 1600-1700 гривень. Усі виробничі процеси на виробництві солом'яних брикетів автоматизовані, продуктивність лінії, яку можуть обслуговувати одна-дві людини, - 400 кілограмів брикетів на годину. Львівські фахівці підрахували: якби в Україні переробляли на біопаливо хоча б 70 відсотків соломи, що часто-густо гниє на полях, - можна було б компенсувати кілька мільярдів кубометрів експортованого газу.
http://lviv.mycityua.com/news/lviv/2009/01/28/090407.html