Зубні щітки і що з ними робити

Нещодавно я виявила, що мій дуже давній zerowaste пост в блозі користується в певних колах великою популярністю і що треба писати більше таких статей. У соцмережах таке буває: оточуєш себе однодумцями і вважаєш, що у певній темі усім все відомо, — і забуваєш про існування незмірно більшої кількості людей, які теж не проти б щось довідатися.

Отже, сьогоднішня розповідь про зубні щітки. Попереджаю: фотографій звалищ і тваринок, які вдавились зубними щітками, не буде.

Інтелектуальне сміття, або терор фільмами

Родина (мама, тітка, себто я, і дві дівчинки віком 4,5 і 1) їхала з України в Італію автобусом компанії Львівінтуртранс. Двома місяцями раніше їхали в протилежному напрямку тим самим рейсом. Наразі це єдиний доступний спосіб добирання, всі варіанти розглянуті, всі недобрі.

Маріуполь: мітинг протесту

У Маріуполі пройшов найбільш масштабний в історії міста екологічний мітинг. Понад п’ять тисяч городян вийшли на центральну площу міста, протестуючи проти забруднення повітря найбільшим місцевим підприємством "Азовсталь", що входить у групу "Метінвест", власником якої є найбагатший бізнесмен Україн Рінат Ахметов

Мітингувальників виявилося настільки багато, що організаторам не вистачило чистих бланків для збору підписів під петицією, у якій маріупольці вимагають визнати їхнє місто зоною екологічного лиха.  Довелося в терміновому порядку додруковувати, - пише місцевий сайт. Більшість учасників акції прийшли у респіраторах та захисних масках.   

"Я хочу, щоб ви знали, що радять нам всім робити кожен день, – звернулася зі сцени один з організаторів мітингу Елеонора Гайворонська. – Нам радять ходити в захисних костюмах і протигазах типу «пелюстка», не виходити з дому, полоскати горло двопроцентним розчином соди і пити воду «Боржомі». За її словами, саме такі рекомендації вказані на сайті міської ради.

Джерело

Вбивство еколога. Прохання підписати петицію

http://www.change.org/petitions/ukraine-murder-of-an-environmental-and-civic-activist-must-be-properly-investigated?utm_campaign=friend_inviter_modal&utm_medium=facebook&utm_source=share_petition&utm_term=26590890

Володимир Гончаренко, відомий український еколог, громадський активіст і вчений був жорстоко побитий 1 серпня й помер у лікарні від отриманих поранень.

Фатальний напад відбувся через чотири дні після того, як Гончаренко оприлюднив тривожну інформацію про серйозну небезпеку хімічного забруднення в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Він повідомив, що там на зберіганні компанії «Укр-Євро» перебуває 183 тонни металобрухту, забрудненого небезпечним отрутохімікатом — гексахлорбензолом.

Гончаренко виявив, що забруднений метал був доставлений у Кривій Ріг з Івано-Франківської області після того, як був незаконно вивезений зі сховища хімічних відходів в Калуському районі Івано-Франківської області. Гончаренко був переконаний, що в умовах серйозних порушень законодавства й під «захистом» державних структур з їхніми власними меркантильними інтересами, «Укр-Євро» планує відправити забруднений метал на переплавлення. Це може призвести до того, що тонни високотоксичних хімічних речовин будуть викинуті в навколишнє середовище.

Дослідження Гончаренка стосувалися не тільки хімічно забрудненого металу. Як засновник однієї із кращих незалежних сертифікованих лабораторій в Україні з вивчення хімічних і фізичних факторів, він проводив маштабні експертизи стану навколишнього середовища в Україні. Вони охоплювали широке коло тем і досліджень промислової екології: забруднення водойм, ґрунту та повітря. Ці результати і їх аналіз важалися рідкісним джерелом РЕАЛІСТИЧНОЇ інформації про стан навколишнього середовища не тільки для громадськості, а й для уряду.

Відомі українські суспільні діячі, журналісти, екологічні й правозахисні організації (у тому числі Український Гельсінська спілка з прав людини, Національний екологічний центр України, Харківська правозахисна група) уже звернулися із закликом до українського уряду, наполягаючи на необхідності повного, незалежного й прозорого розслідування як убивства Володимира Гончаренко, так і його тверджень, що стосувались хімічно забрудненого металобрухту (див. СУСПІЛЬНО ЗНАЧУЩЕ МОВЧАННЯ зі списком тих, хто підписався, тут).

Незважаючи на ці й інші звернення громадських організацій, таких як Зелений Світ - Друзі Землі Україна, Партії зелених України тощо, жодні реальні заходи дотепер не були прийняті. Пильна увага з боку міжнародного співтовариства має життєво важливе значення й може показати українській владі, що це питання не можна замовчати і що їх дії знаходяться під пильною увагою як в Україні, так і за кордоном.

Більше інформації:
Facebook сторінка
Заразна хворобаЩо приховує Укр-Євро
Питання та міфи про останнє розслідування Гончаренка

Збережемо Карпати від міні-ГЕС

Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС).

Більше про ситуацію читайте тут. Тим часом коротко.

Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрози для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея може перетворитися на лихо.

У Донецьку продовжується боротьба громади проти будівництва сміттєспалювального заводу

Як повідовляє “Громадський простір“, 14 січня 2011 в донецькій “Муніципальній газеті” оголошено про громадські слухання – обговорення детального плану території для будівництва “заводу з виробництва енергії з відходів” в урочищі Чулковка. Слухання повинні пройти вже 22 січня о 10:00 у приміщенні ПК «Ювілейний».

Громадські організації Донецька заявляють про незаконність цих слухань і порушення прав мешканців міста. Адже мова йде про скандально відомий сміттєспалювальний завод, який ледь не побудували під вікнами мешканців мікрорайону Текстильник.

Нагадаємо, що в листопаді 2009 року донецький міський голова Лук’янченко несподівано, не питаючи думки громадян, оголосив про план будівництва цього заводу в безпосередній близькості від житлових будинків Текстильника (Кіровський район м. Донецька). На протести мешканців мер відповів, мовляв, помиляються люди, не розуміють свого щастя. Діалогу між городянами, органами влади та “інвестором” тоді не вийшло. Тим не менш, висока громадянська активність дала результат – сміттєспалювального заводу на Текстильнику не буде.

У ході “баталій” експертами було обгрунтовано, що подібний завод може завдавати серйозної шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю донеччан. Як би міські органи влади не юлили з його назвою (від “сміттєпереробного” до “заводу з виробництва енергії з відходів”), факт залишається фактом – на цьому заводі планується спалювати щорічно сотні тисяч тонн сміття. Відповідно, треба фільтрувати мільйони кубометрів небезпечних і непередбачуваних продуктів горіння, захоронювати тонни отруйної води і золи.

Крім того, у Донецьку вже розпочато реалізацію інших, більш сучасних і екологічних шляхів вирішення “сміттєвої” проблеми. Міська рада прийняла та підтримала ініціативу роздільного збору сміття. У трьох центральних районах розміщуються 2000 спеціальних контейнерів, які допоможуть відсортовувати пластик, скло, папір, ганчір’я, метал – близько 40% сміття на початкових етапах.

Виходить, ідея спалювання сміття відкидає та зводить нанівець його переробку, адже на “заводі з виробництва енергії” передбачається утилізувати 100% побутового сміття Донецька. Екологічні організації зібрали експертні групи, щоб вивчити передбачуваний проект заводу і перевірити, наскільки він небезпечний / безпечний, чи можна буде контролювати його викиди. Протягом 2010 року представники інвестора та місцевих органів влади годували екологів обіцянками надати проект, пройти державну і громадську експертизу, провести слухання і тільки після цього вирішувати, будувати завод чи ні.

Тим не менш проекту громадськості так і не надано, хоча, за наявною в громадських організацій інформацією, він вже є і навіть пройшов експертизу в одному із київських інститутів. І от на слухання виноситься детальний план території – прямий шлях до будівництва. Він також не доступний громадськості, всі спроби витребувати документи в міськвиконкомі, Пролетарському райвиконкомі, в інших органах і у замовника виявилися безуспішними.

Так що ж люди будуть “обговорювати” в ДК «Ювілейний» 22 січня 2011 року? Красиві картинки? Обіцянки інвесторів і мера про “чистоту і користь” майбутнього заводу? Як можна скласти та ще й обгрунтувати свою думку за півгодини “на слух”?

Зауважимо, що всупереч закону, оголошення вийшло за 8 днів до слухань (повинно бути за місяць), а з проектом неможливо ознайомитися (всі матеріали повинні бути доступні всім бажаючим вже за місяць до слухань). У зв’язку з цими обставинами громадські організації Донецька і області виражають протест проти слухань 22.01.2011 р. з обговорення детального плану території для будівництва “заводу з виробництва енергії з відходів” в урочищі Чулковка.

Громадські організації закликають мешканців міста Донецька (а особливо – Пролетарського району) обов’язково прийти 22 січня 2011 року до 9:30 у ДК «Ювілейний» і сказати “НІ” цим псевдослуханням, “НІ” планам побудувати завод за спинами донеччан, вимагати повної громадської експертизи проекту!

Нагадаємо, що подібна історія відбувалася й навколо сміттєспалювальної установки на станції Київ-Пасажирський. Тоді громада Києва висловилася категорично проти спалення сміття поблизу їх осель.

Громадські організації:

«Ні сміттєспалювального заводу в Донецьку!»
Центр сталого розвитку «Роза вітрів»
«Донецький екологічний рух»
«Громадський контроль»
«Екологічна спільнота Донбасу»
«Агентство розвитку місцевого самоврядування»
Еколого-культурний центр “Бахмат”
«Асоціація захисту екологічних прав громадян»
«Мобільна служба екобезпеки»
Дитяча організація «Екологічна варта»
Громадська рада при держуправлінні екології в Донецькій області.

тел. 348-29-23, 050 529-11-09, 050 938-51-41, 066 154-63-72, 050 817-11-06
e-mail: ecosovet@ukr.net

Громадські слухання по встановленню сміттєспалювального заводу

Леся Оробець
Ділки вже поставили сміттєспалювальний завод за 120 метрів від житлових будинків в районі КПІ (вул. Уманська). За технічною документацією це підприємство щогодини спалюватиме 400 кг. твердих відходів (пластик, целофан, сміття і т.п.). Єдине, чого не вистачає для запуску заводу, – позитивного висновку громадських слухань, які відбудуться цієї п’ятниці.
Закликаємо всіх киян прийти на громадські слухання і проголосувати проти зап…уску сміттєспалювального заводу. Проблема стосується не лише мешканців навколишніх будинків, які вдихатимуть 3,3 тони небезпечних для життя речовин на рік (захворювання на рак легенів; виникнення раку гортані та раку печінки; для вагітних жінок збільшення ймовірності виникнення вроджених вад в дітей). Якщо запустять цей завод, вже за півроку його «філії» повилазять в інших районах Києва, при чому за тих самих 120 метрів від жилих будинків.
Ти можеш:
1. Прийти на громадські слухання і проголосувати проти запуску сміттєспалюваного заводу (не забудь паспорт, голосують лише кияни!).
2. Запросити на ці громадські слухання максимальну кількість знайомих киян.
3. Поширити інформацію про подію через свої екаунти в соціальних медіа:
    - Зустріч Вконтакте
    - Подія в Facebook 
Ділки можуть просто підвести бомжів, які проголосують потрібні рішення. Наш найбільший аргумент - кількість громадян «проти». Кожен голос на вагу золота! Прийди на захист безпечного життя!

Дата: 1 жовтня 18.00
Місце: Київ, вул. Уманська, 33 (актова зала СШ№164)

Сміття з Тернополя вивозять за допомогою міліції

Майже два місяці, як Тернопіль перетворився на сміттєзвалища. І хоча санепідемслужба проводить дезінфекцію й травить мухи, сморід подекуди відчутний навіть у квартирах багатоповерхівок. Не знайшовши нового полігону, міська влада пішла іншим шляхом, звернувшись до суду. Згідно з його ухвалою, комунальні служби Тернополя знову почали вивозити сміття і побутові відходи на злощасне Малашівське сміттєзвалище, яке, нагадаю, закрили ще в минулому столітті. Суд визнав неправомірними дії ініціативної групи громади Малашівців, які перекрили дорогу до сміттярки, а також — скасував постанову екологічної інспекції 2006 року.