Старі черевики

Пост 2 з серії #липеньбезпласти (продовження)

Речі зазвичай служать мені довго. Ремонтуються,зашиваються, чистяться, аж поки не перестають цілком триматися купи. А коли перестали, постає питання: що далі? Бо маршрут «контейнер — сміттєвоз — звалище» — м'яко кажучи, не варіант.

І знову. Чому не можна випалювати траву і до чого це призводить

Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізньої осені, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це є злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми.

Біоценоз – взаємопов’язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш менш однорідну ділянку суші або водойми.

Що примушує людей випалювати траву? Зрозуміло, що для дітей молодших трава, котра горить – це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: В природі усе влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам — усьому живому мікросвіту!

І ще раз про Маріуполь. Без коментарів

ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО ГАЗОВОЇ КАМЕРИ! МАРІУПОЛЬ ПРОСИТЬ ДОПОМОГИ

Пані та панове, а також шановні гості Euro 2012!

Від 8 червня до 1 липня 2012 року в Україні та Польщі пройде чемпіонат Європи з футболу, на який приїдуть тисячі гостей із всіх кутків Землі. Чемпіонат буде проходити у 4 містах Польщі й 4 містах України, зокрема у Донецьку. Саме в Донецьку буде розташована збірна Франції, а її уболівальників розселять по містах Донецької області, зокрема в Маріуполі.

У зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу на критичну екологічну ситуацію, що склалася на Донеччині, особливо в Маріуполі, – ви зіткнетеся з цією ситуацією, коли завітаєте на матчі чемпіонату.
Протягом багатьох років металургійні комбінати Маріуполя порушують норми викидів шкідливих речовин в атмосферу та водойми. У Маріуполі, де мешкає майже півмільйони жителів, поряд з густонаселеними районами знаходяться металургійні заводи, що належать групі „Метінвест” (Ренат Ахметов) – ПАО „ММК Азовсталь, ПАО „ММК ім.Ілліча”, а також інші промислові підприємства, які безконтрольно викидають відходи у повітря та Азовське море.
В умовах безвітряної погоди наше місто все частіше страждає від отруйного смогу, що наносить шкоду здоров’ю. У 2011 р. із 365 днів 188 офіційно були визнані небезпечними для здоров’я, тобто такі, коли Управління охорони здоров’я Маріуполя не рекомендує жителям відчиняти вікна та виходити на вулицю, щоб не наразитись на вплив викидів із металургійних заводів.

Від пасивного паління помирає 600 тис. людей'

Автори першого у світі глобального дослідження наслідків пасивного паління дійшли висновку, що щороку воно спричиняє 600 тис. смертей.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, третина тих, хто помирає від пасивного куріння – діти.

Дослідження, яке проводилося в 192 країнах, виявило, що особливо небезпечним пасивне куріння є для дітей. Вони ризикують захворіти на астму, запалення легенів та можуть стати жертвами синдрому раптової дитячої смерті.

Пасивне куріння, тобто вдихання повітря, забрудненого тютюновим димом від активних курців, спричиняє хвороби серця, дихальних шляхів та рак легенів.

"Це допомагає нам зрозуміти справжній вплив тютюну", - каже Армандо Перуґа з програми боротьби з тютюнопалінням "Ініціатива без тютюну" при ВООЗ, яка провела дослідження.

ВООЗ особливо стурбована тим, що внаслідок хвороб дихальних шляхів гине 165 тисяч дітей, переважно у Південно-Східній Азії та Африці.

Ця група найбільш вразлива до пасивного паління.

"Суміш інфекційних хвороб та пасивного паління є смертельним поєднанням", - каже пан Перуґа.

Окрім підвищеного ризику захворіти на хвороби дихальних шляхів, легені у дітей, які змушені вдихати дим курців, розвиваються повільніше.

За даними дослідників, 2004 року 40% дітей, 33% чоловіків, які не палять та 35% жінок, які не палять, були змушені дихати тютюновим димом внаслідок пасивного паління.

У результаті впливу пасивного паління, за оцінками, 379 тисяч людей загинуло від хвороби серця, 165 тисяч – від хвороб дихальних шляхів, 36900 – від астми і 21400 – від раку легенів.

Згідно з авторами дослідження, найбільше людей, які потерпають від пасивного паління – у Європі та Азії, а найменше у Північній і Південній Америці, Африці та східному Середземномор’ї.

У результаті пасивного паління у світі помирає 281 тис. жінок.

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2010/11/101126_passive_smoking_is.shtml

Спалювання сміття: небезпеки для здоров’я

У вересні у всьому світі проходять «Дні відмови від спалювання сміття». І не тільки тому, що це негативно впливає на стан навколишнього середовища. Спалювання сміття смертельно небезпечне для здоров'я. Під час горіння виділяються різні речовини, які загострюють або викликають захворювання, — переважно серцево-судинної системи і дихальних шляхів. При термічному розкладанні несортованого сміття в атмосферу виділяються діоксини і інші небезпечні речовини. Діоксини, пригнічуючи імунітет, провокують розвиток онкологічних захворювань.

При спалюванні будь-якого органічного сміття природного походження (листя, рослинні і тваринні залишки) при достатньо високій температурі і в достатній кількості кисню повинні утворюватися: водяна пара, вуглекислий газ, окиси азоту. Проте, навіть при невеликій вологості сміття температура різко знижується. Наприклад, при спалюванні купи торішнього листя і трави горить лише верхня частина купи, нижня тліє ж і при недостатній кількості кисню виділяє в атмосферу безліч небезпечних для здоров'я людини речовин. Основним компонентом диму є чадний газ, або монокис вуглецю, причому концентрація його при спалюванні побутового сміття, може перевищувати концентрацію цієї речовини на вулиці обласного центру з інтенсивним автомобільним рухом. Як відомо, чадний газ — дуже хімічно активна і небезпечна для людини сполука. Відмічено, що монокис вуглецю, легко зв'язуючись з гемоглобіном крові, блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодання і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв'язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини. Чим дрібніша частинка, тим швидше вона проникає в легені і, відповідно, більше шкоди може спричинити. При спалюванні тонни рослинних відходів відкритим способом в атмосферу виділяється більше 9 кілограмів подібних частинок. Навіть при спалюванні паперу і деревини в атмосферне повітря виділяються складні сполуки, що мають мутагенний (викликають мутації) і канцерогенний (викликають онкологічні захворювання) ефекти. Найбільш помітними для людини є "ірританти" — подразнюючі речовини, небезпечні для людей з ГРЗ, астмою, хронічним бронхітом. Але найнебезпечнішими з продуктів відкритого горіння рослинних залишків є бензапирени, які мають високу здатність викликати ракові захворювання. Вченими доведено, що у димі багаття міститься у 350 разів більше бензапиренів, ніж у сигаретному димі.

Трапляється і так, що недбайливі і екологічно неосвічені мешканці спалюють не тільки рослинні залишки, а й побутове сміття, яке в наше століття наповнене різними «красивими» пакувальними матеріалами (пластикові пляшки, обгортки, пакети, пінопласт, ґума і багато чого іншого). При згоранні пластика, що містить полівінілхлорид (найбільш поширений вид пластмас), в легені «спалювачів» та їх сусідів потрапляють такі речовини як діоксин, відомий своєю сильною токсичною дією практично на всі життєво важливі органи людини. Крім того, в атмосферу виділяється і така речовина, як фосген, що застосовувалася у роки першої світової війни як хімічна зброя. Украй небезпечно спалювати всілякі плівки, синтетичні матеріали (поролон, використовуваний для набивання матраців, диванів, крісел, виготовлення килимків, пінопласт), при згоранні яких виділяються ціаниди, що є причиною безлічі смертельних випадків під час побутових пожеж. При низьких температурах горіння (нижче 600 градусів) будівельні поліуретанові піни не виділяють ціанидів, але утворюють щільний, жовтого кольору задушливий дим, що містить изоцианати. У 1984 р. в м. Бхопалі (Індія) в результаті витоку изоцианату на заводі американської транснаціональної компанії "Юніон Карбайд" відбулася найбільша в історії хімічної промисловості аварія, що відібрала 3 тисячі життів і призвела до отруєння більше 200 тисяч мешканців цього міста.

Навіть коли у вогонь потрапляють уламки фанери, ДВП, ДСП, що містять фенолформальдегідні смоли, в атмосферу виділяються формальдегід і сполуки свинцю, які потрапляють в організм через легені, викликаючи отруєння.

Восени виникає ще одна проблема, пов'язана з утилізацією сміття. На полях сільськогосподарських підприємств спалюють стерню та залишки рослинності. Багато хто навіть не знає, що спалювання пожнивних залишків і соломи є порушенням відразу двох законодавчих актів: ст. 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення і ст. 245 Кримінального кодексу України. Кожні 1000 га спаленої стерні виділяють в атмосферу 500 кг окисів азоту, 370 кг вуглеводнів, 3 тонни золи, 20 тонн вуглекислого і чадного газів. Разом з рослинними залишками вогнем знищуються цілі біоценози, гинуть рослини, тварини, втрачається ґрунтовий гумус. Для компенсації втрат гумусу унаслідок підпалу стерні необхідно внесення органічних добрив в об'ємі близько 13 т/га. В результаті різке збіднення наших чорноземів.

Про що в цій ситуації думають селяни? Адже краще за всіх відомо: спалюванням стерні і соломи вони завдають збитку власному господарству. Адже стерня і солома – прекрасне добриво. Аналіз хімічного складу соломи свідчить: при урожаї соломи в 5 т/га в ґрунт щорічно повертається до 40 кг/га калію, 30-35 кг/га фосфору і до 66 кг/га азоту. Крім того, в соломі міститься багато мікроелементів. Доцільно звернути першочергову увагу на органічні добрива рослинного походження, використовуючи без додаткових витрат те, що дала нам природа.

За сайтом http://www.krm.dn.ua/

З Луцька щороку вивозять понад 100 тисяч тонн сміття

З Луцька щорічно вивозиться понад 100 тисяч тонн сміття, – зазначив 4 червня 2008 року під час урочистостей в Палаці учнівської молоді начальник відділу екології луцької мерії Борис Сорока.

За словами п. Сороки, на полігон побутових відходів у селі Брище поблизу Луцька з початку його експлуатації було вивезено понад 400 тисяч тонн сміття.
Як зазначив Борис Сорока, в Україні загалом накопичилося 30 мільярдів тонн відходів, з яких одна шоста – токсичні. Загальна площа сміттєзвалищ становить понад 160 тисяч гектарів, що удвічі перевищує територію Києва.

Повсюдна практика у Львові — спалення сміття

До мого носа докотився їдкий дим. Визираю у вікно — горить посеред двору, біля смітників. Як завжди. Двірничка клопочеться навколо вогнища — змітає все акуратно докупи, щоб горіло краще.

Пригадую, свого час міськрада приймала рішення про заборону спалення листя...

Ось, наприклад, таке газетне повідомлення: