Показ дописів із міткою дика природа. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою дика природа. Показати всі дописи

понеділок, 25 квітня 2016 р.

Світ втратить тих білих ведмедів...

Melting ice in the Beaufort Sea is forcing polar bears to swim long distances, without food or rest for days at a time, with increasing frequency, according to a five-year study that sheds light onto yet another consequence of climate change in the North.

A group of researchers at the University of Alberta monitored polar bears in the Beaufort Sea, north of Alaska and the Yukon, and Hudson Bay from 2007 to 2012.

They found that as sea ice melted, female adult bears and younger bears of both genders were paddling distances greater than 30 miles more often in order to find pieces of ice large enough for them to rest on.

"If you went back in time, even to the 1980s, bears in the Beaufort Sea probably never saw 50 kilometers [30 miles] of open water, and that's the low end of the analysis," said researcher Andrew Derocher, a professor of biological sciences at the University of Alberta.

Далі

четвер, 26 лютого 2015 р.

У Криму підвищується мінералізація води через безконтрольне буріння свердловин

Кримська вода, ідіоти, це як прекрасна дика пташка. Ти будеш її довго і складно ловити, посадиш в клітку, але вона не співатиме. Інші її сестри, які раніше тішили твій слух своїм співом, замовкнуть і відвернуться від тебе. І вона зрештою або випурхне з клітки, або помре в неволі. 
Кримська вода завжди ненавиділа загарбників і нехлюїв. Це добре знали в давнину. А того, хто сам вільний і все навколо шанує, вона ощасливить. І напоїть, і нагодує.
Кажу, бо знаю.
Нижче замітка про новини з водою.

Через безконтрольне буріння свердловин і використання підземних джерел протягом 2014 року мінералізація підземних вод Північного Криму серйозно збільшилася.

Про це на засіданні комітету Державної ради Криму з аграрної політики, екології та природних ресурсів заявив заступник міністра екології та природних ресурсів республіки Олексій Яценко, – повідомляє Кримінформ.

За словами заступника міністра, минулого року для вирішення водної проблеми Криму міністерство «закривало очі» на буріння свердловин без ліцензій і дозволів.

понеділок, 23 вересня 2013 р.

Екологи визначили десятку затятих ворогів українських заповідників

Природний заповідник — це особлива територія, на якій, відповідно до чинного законодавства, забороненi полювання, риболовля, організація місць відпочинку, будь-яка сільськогосподарська діяльність.
Але чи так це насправді? Київський еколого-культурний центр на чолі з його директором Володимиром Борейком дослідив ситуацію, яка склалася навколо заповідних зон за останні 10 років, і з’ясувалося, що все так красиво і «гладенько» тільки на папері.
Насправді закони та заборони вже давно не діють, а цінні та унікальні території стали ласими шматками для окремих осіб. Центр провів контент-аналіз публікацій у ЗМІ, опитування з приводу того, хто є найзатятішими ворогами українських заповідників.
«Результати дослі­джень просто шокували: виявляється, довкіллю шкодять ніяк не депутати, місцева влада, а ті, на кого покладена велика місія — охороняти ці території — чиновники Міністерства екології України та самі ж директори заповідників», — розповідає Борейко.
Топ-10 ворогів українських заповідників, за версією Центру, виглядає наступним чином.
На 10-му місці — російський кінорежисер Федір Бондарчук, який під час зйомок свого фільму в Казантипському заповіднику завдав флорі та фауні цієї зони збитку на 100 тис. грн.
На 9-му місці — директор Нікітського ботсаду Валерій Єжов, який перетворив ввірений йому мис Мартьян на пляж для багатих відпочивальників.
На 8-му місці — колишній директор Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков — за браконьєрство цінних видів грибів та креветок (був затриманий в 2012 році).
7-ме місце відхопив директор Кримського заповідника Володимир Андросов — за організацію полювання для чиновників на території заповідника.
На 6-му місці — директор Ялтинського гірничо-лісного заповідника Володимир Капітонов — за незаконний випас худоби, полювання.
5-те місце — директор заповідника «Медобори» Михайло Музика — за незаконну вирубку деревини (за 2012 рік на території заповідника було заготовлено 3844 кубометри дерева на площі 265 га).
На 4-му місці — директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич — за незаконний вилов риби в зоні заповідника.
3-тє місце — директор Карадазького заповідника Алла Морозова — за незаконне катання та купання туристів на 27 суднах, розміщення будинків відпочинку на території заповідника.
На 2-му місці — голова Ради Міністрів АР Крим Анатолій Могильов, під керівництвом якого у 2013 році було прийнято рішення про скорочення території Ялтинського гірничо-лісного заповідника на 700 га.
А очолив ганебний рейтинг директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології України Віктор Канцурак, який організував затвердження лімітів на масове добування у природних заповідниках природних ресурсів — деревини, сіна.
Водночас гран-прі рейтингу екологи віддали народному депутату України Віталію Барвіненку, який є автором скандального законопроекту про відкриття полювання в заповідниках.
Екологи оприлюднили цей рейтинг не просто заради демонстрації — вони просять уряд України відреагувати на численні правопорушення, які стосуються природних заповідників. Що ж до номінантів топ-параду, то висновок тут очевидний — захисники природи вимагають зняття цих осіб зі своїх посад.

http://umoloda.kiev.ua/number/2335/116/83098/

середа, 28 листопада 2012 р.

Анонс статті в National Geographic: Последний портрет


Из-за стремительного сокращения площади тропических и субтропических лесов усилилось давление на последние очаги дикой природы, где в первую очередь, в полном соответствии с теорией Дарвина, исчезают ближайшие родственники человека – другие виды приматов. От самого маленького среди млекопитающих существа, мышиного лемура Берты (масса менее 30 граммов), до самой большой обезьяны – восточной равнинной гориллы.

Текст: Андрей Боцманов
National Geographic, декабрь 2012

26.11.2012

И лемур Берты, и восточная горилла относятся к 25 видам приматов, которые, по мнению экспертов Международного союза охраны природы (МСОП), оказались на грани истребления.