Відео: Що справді трапляється з пластиком, що ти викидаєш

Тут не розглянуто процес спалювання, чи то пак - спавлювання - пластику. І чи хочуть автори сказати, що третина пластику переробляється? Щось маю великий сумнів.

На що перетворили околиці Сочі

Читайте репортаж Радіо "Свобода" / Радіо Вільної Європи

Екологи визначили десятку затятих ворогів українських заповідників

Природний заповідник — це особлива територія, на якій, відповідно до чинного законодавства, забороненi полювання, риболовля, організація місць відпочинку, будь-яка сільськогосподарська діяльність.
Але чи так це насправді? Київський еколого-культурний центр на чолі з його директором Володимиром Борейком дослідив ситуацію, яка склалася навколо заповідних зон за останні 10 років, і з’ясувалося, що все так красиво і «гладенько» тільки на папері.
Насправді закони та заборони вже давно не діють, а цінні та унікальні території стали ласими шматками для окремих осіб. Центр провів контент-аналіз публікацій у ЗМІ, опитування з приводу того, хто є найзатятішими ворогами українських заповідників.
«Результати дослі­джень просто шокували: виявляється, довкіллю шкодять ніяк не депутати, місцева влада, а ті, на кого покладена велика місія — охороняти ці території — чиновники Міністерства екології України та самі ж директори заповідників», — розповідає Борейко.
Топ-10 ворогів українських заповідників, за версією Центру, виглядає наступним чином.
На 10-му місці — російський кінорежисер Федір Бондарчук, який під час зйомок свого фільму в Казантипському заповіднику завдав флорі та фауні цієї зони збитку на 100 тис. грн.
На 9-му місці — директор Нікітського ботсаду Валерій Єжов, який перетворив ввірений йому мис Мартьян на пляж для багатих відпочивальників.
На 8-му місці — колишній директор Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков — за браконьєрство цінних видів грибів та креветок (був затриманий в 2012 році).
7-ме місце відхопив директор Кримського заповідника Володимир Андросов — за організацію полювання для чиновників на території заповідника.
На 6-му місці — директор Ялтинського гірничо-лісного заповідника Володимир Капітонов — за незаконний випас худоби, полювання.
5-те місце — директор заповідника «Медобори» Михайло Музика — за незаконну вирубку деревини (за 2012 рік на території заповідника було заготовлено 3844 кубометри дерева на площі 265 га).
На 4-му місці — директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич — за незаконний вилов риби в зоні заповідника.
3-тє місце — директор Карадазького заповідника Алла Морозова — за незаконне катання та купання туристів на 27 суднах, розміщення будинків відпочинку на території заповідника.
На 2-му місці — голова Ради Міністрів АР Крим Анатолій Могильов, під керівництвом якого у 2013 році було прийнято рішення про скорочення території Ялтинського гірничо-лісного заповідника на 700 га.
А очолив ганебний рейтинг директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології України Віктор Канцурак, який організував затвердження лімітів на масове добування у природних заповідниках природних ресурсів — деревини, сіна.
Водночас гран-прі рейтингу екологи віддали народному депутату України Віталію Барвіненку, який є автором скандального законопроекту про відкриття полювання в заповідниках.
Екологи оприлюднили цей рейтинг не просто заради демонстрації — вони просять уряд України відреагувати на численні правопорушення, які стосуються природних заповідників. Що ж до номінантів топ-параду, то висновок тут очевидний — захисники природи вимагають зняття цих осіб зі своїх посад.

http://umoloda.kiev.ua/number/2335/116/83098/

ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО ГАЗОВОЇ КАМЕРИ! МАРІУПОЛЬ ПРОСИТЬ ДОПОМОГИ

Пані та панове, а також шановні гості Euro 2012!

Від 8 червня до 1 липня 2012 року в Україні та Польщі пройде чемпіонат Європи з футболу, на який приїдуть тисячі гостей із всіх кутків Землі. Чемпіонат буде проходити у 4 містах Польщі й 4 містах України, зокрема у Донецьку. Саме в Донецьку буде розташована збірна Франції, а її уболівальників розселять по містах Донецької області, зокрема в Маріуполі.

У зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу на критичну екологічну ситуацію, що склалася на Донеччині, особливо в Маріуполі, – ви зіткнетеся з цією ситуацією, коли завітаєте на матчі чемпіонату.
Протягом багатьох років металургійні комбінати Маріуполя порушують норми викидів шкідливих речовин в атмосферу та водойми. У Маріуполі, де мешкає майже півмільйони жителів, поряд з густонаселеними районами знаходяться металургійні заводи, що належать групі „Метінвест” (Ренат Ахметов) – ПАО „ММК Азовсталь, ПАО „ММК ім.Ілліча”, а також інші промислові підприємства, які безконтрольно викидають відходи у повітря та Азовське море.
В умовах безвітряної погоди наше місто все частіше страждає від отруйного смогу, що наносить шкоду здоров’ю. У 2011 р. із 365 днів 188 офіційно були визнані небезпечними для здоров’я, тобто такі, коли Управління охорони здоров’я Маріуполя не рекомендує жителям відчиняти вікна та виходити на вулицю, щоб не наразитись на вплив викидів із металургійних заводів.

На Закарпатті очікують екологічне повстання горян

Передбачаючи спротив жителів гірських сіл, Рахівська районна рада дозволила "потайки" проектувати 12 малих гідроелектростанцій (ГЕС) на гірських річках району. Жодних громадських слухань та погодження з населенням не було.

Про це Gazeta.ua повідомили у прес-службі Національного екологічного центру України (НЕЦУ), пише Gazeta.ua

Зокрема, за словами екологів, Рахівська районна рада Закарпатської області видала рішення "Про розроблення детальних планів на території Рахівського району".

"Під невинною назвою рішення приховано дозвіл Рахівській РДА розробити проекти розміщення малих ГЕС на р.Говерла вище с.Луги, на р.Біла Тиса між селами Видричка і Богдан, біля с.Луги, на р.Богдан біля с.Богдан, на р.Щаул біля с.Богдан, на потоці Білий біля с.Ділове, на р.Лазенщина вище с.Лазенщина, на р.Павлик біля с.Видричка, по руслу річок Чорна Тиса, Тиса, Біла Тиса, та Шопурка", - уточнили активісти.

Вони нагадали, що перші будівництва ГЕС у Карпатах викликали хвилю спротиву місцевого населення і гостру критику громадських організацій і науковців. Як наслідок, 16 березня Івано-Франківська облдержадміністрація видала розпорядження про призупинення будівництва ГЕСів.

Громадські слухання, що відбуваються у гірських селах щодо будівництва малих ГЕС, призводять до єдиного результату – одноголосної відмови у погодженні будівництва ГЕС.

"Таким чином, в той час, коли Івано-Франківська область, реагуючи на виступи громадськості, взялась за боротьбу з навалою ГЕС, Закарпаття нашвидкуруч почало погоджувати проекти будівництва, поки горяни не почали активного протистояння", - підкреслили екологи.

Громадські природоохоронні організації переконані, що такі дії направлені винятково на те, щоб всі проекти будівництва ГЕС були остаточно погоджені на той момент, коли хвиля народних протестів перекинеться через гори на Закарпаття.

http://gazeta.ua/articles/np/_na-zakarpatti-ochikuyut-ekologichne-povstannya-goryan/431924

Збережемо Карпати від міні-ГЕС

Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС).

Більше про ситуацію читайте тут. Тим часом коротко.

Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрози для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея може перетворитися на лихо.

"Київводоканал" просить заборонити миючі засоби

"Київводоканал" закликає Верховну раду не зволікати із введенням обмежень на використання миючих засобів, що містять фосфати. Про це повідомили у прес-службі водоканалу. Сьогодні цю речовину містять фактично всі пральні порошки та інші засоби, що продаються в Україні.

За словами фахівців, потрапляючи у водойми, фосфати стають добривом для інтенсивного росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу цвітіння.

Кожен грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає зростання 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей. А водорості, розкладаючись, виділяють у великих кількостях метан, аміак, сірководень, які знищують все живе у воді.

У "Київводоканалі" наголосили, що з середини 90-х років концентрація фосфатів в стічній воді, яка надходила на очисні споруди Бортницької станції аерації, зросла з 6-8 мг/л до 20-30 мг/л.

"Існуючі очисні споруди Києва були запроектовані та збудовані ще у 50-70-х роках і не розраховувалися на зняття забруднень з такими концентраціями. Отже повністю забезпечувати очистку стічних вод до нормативних показників з кожним днем все складніше, що призводить до погіршення якості очистки стоків, які скидаються в Дніпро", - додали у водоканалі. 

У зв'язку з цим керівництво водоканалу закликає представників влади не зволікати з розробкою заходів для виходу з цієї ситуації, крім того, "Київводоканал" просить людей більш свідомо ставитися до вибору побутових миючих засобів та надавати перевагу безфосфатним порошкам.

Варто відзначити, що в країнах ЄС від використання фосфатовмісних миючих засобів відмовилися ще близько десяти років тому. Наявність фосфатів у складі миючих засобів жорстко регламентується на найвищому державному рівні.

Українська правда. Київ 

Від себе додам: періть, дорогі люди, содою!

Дніпро – вже не основне джерело питної води для українців

Наталка Коваленко, Олександр Лащенко
 
Екологічна ситуація у річках Дніпро і Десна викликає занепокоєння, визнають чиновники, що відповідають за водозабезпечення Києва та інших українських міст. Крига значно зменшила у воді вміст кисню, а його брак може призвести до загибелі риби та гниття органіки. Як наслідок – різке погіршення якості води для городян. Як її можна поліпшити? І чи взагалі вистачає українцям води?

Після нас — хоч пустеля?

Будівництво кар’єру може знищити близько 30 волинських озер
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Про Хотиславський кар’єр на Волині, та й в Україні, заговорили з рік тому, хоча це не перша загроза знаменитим Шацьким озерам і «українському Байкалу» — Світязю. Лише обурення громадськості зупинило спорудження на березі Світязя... атомної електростанції, котру натомість спорудили у Рівненській області. Так само сябри-білоруси збиралися розробляти Хотиславський кар’єр у 80-х — 90-х роках минулого століття. Але тоді на державних рівнях обох країн досліджувався рівень екологічної небезпеки для прикордонних територій із обох боків. Небезпеку для екології Волині може становити нині друга черга Хотиславського кар’єру, бо, як показали громадські слухання у Луцьку, білоруси захищають свої інтереси, а українські захищати особливо нема кому.

У Дніпро сповзають старі кладовища (бачила це на власні очі)

Заяву про можливе зараження води в Кременчуцькому водосховищі сибірською виразкою, холерою або чумою, сьогодні зробив головний санітарний лікар Кременчука, депутат Полтавської облради Віктор Акімов.
У своєму виступі він різко розкритикував роботу чиновників Полтавської облдержадміністрації по зміцненню берегів Кременчуцького водосховища.
Через це, за його словами, вода там щорічно підмиває до десяти метрів берегової лінії, і до Дніпра сповзають старі кладовища.
Ще в 2008 р. з підмитого водою берега звисали труни поховань ще з 20-х років минулого століття. Санітарний лікар не виключає, що на змитих у водосховище кладовищах ховали померлих від чуми, холери або сибірської виразки.
Спори цих страшних хвороб можуть опинитися у воді, яку п'ють жителі Кременчука і Комсомольська.
Акімов також нагадав, що свого часу жителів сіл, розташованих на місці нинішнього штучного водосховища, переселили на горби. Але сьогодні вода, підмивши береги, вже підібралася й туди. До житлових будинків залишилося не більше п'ятдесяти метрів від води. Ще років п'ять, і вслід за кладовищами у водосховище почнуть сповзати будинки, прогнозує депутат.
Обком, Ugmk.infо

Дніпро перетворюється на болото

Головна водна артерія країни незабаром перетвориться на болото.
Такого висновку дійшли фахівці Інституту проблем природокористування НАН України в Дніпропетровську. Щорічно промислові гіганти скидають в річку приблизно 800 мільйонів кубічних метрів відходів.
За словами директора інституту проблем природокористування Аркадія Шапара, очисні споруди, що існують нині, можуть переробити тільки третину від цієї кількості.
Не покращує екологію річки і ситуація зі зливовими стоками, які часто в приватних секторах міста використовують як каналізацію.
На думку фахівця, Дніпро вже зараз не річка, а скоріше озеро через сильне змілення, слабку течію і велику кількість застійних зон. Річка з кожним роком все раніше починає "зеленіти", знаменуючи закінчення пляжного сезону для тих, хто все ж таки насмілюється в ній купатися.
Чудово себе почувають в річці тільки зелені водорості, в яких систематично заплутуються мотори човнів і риба.
Рішення запропонували дніпропетровські екологи. Вони розробили програму оздоровлення Дніпра, яка допоможе повернути йому минулий вигляд. Програма розрахована на 15 років і включає комплекс заходів щодо очищення річки і берегової лінії. Її реалізація вимагає великих грошей.
Поки що Аркадій Шапар не може назвати точну суму, але говорить, що за попередніми розрахунками буде потрібно декілька десятків мільярдів гривень.
Як розповів Шапар, перш за все потрібно позбутися мілин в Дніпрі: "Вони заважають нормальній течії. Це джерела гниття і розсадники хвороб. Якщо ми розмиємо їх, то з'явиться шанс на 10 відсотків збільшити швидкість річкового потоку в межах міста. Також це зменшить перегрів води і зменшить кількість зелених водоростей на поверхні". Планується поглибити русло і укріпити береги Дніпра. Програма передбачає і встановлення нових могутніх очисних споруд. Зараз фахівці виконали техніко-економічні обґрунтування програми і представили його Кабінету Міністрів.
На сьогоднішній день вже практично отримано повне узгодження і готується спеціальне розпорядження Кабміну за цим проектом. Винести програму на затвердження сесії міськради ще тільки планують.
Розпочати ж виконання програми екологи зможуть не раніше, ніж вирішаться всі формальності.
За матеріалом Освiтнiй портал