Ще раз про прання

Сьогоднішня тема — прання у пральній машині.

Моїй пральній машині 12 років. З того щонайменше 10 років я перу комбінацією соди і солі. Виразні кольорові плями запираю господарським милом. У лоток для полоскання заливаю оцет 9%.
Взимку минулого року з'явилася стружка кокосового мила, оце за півроку використала одну таку пачку (дякую, @komirkalviv!). До того іноді додавала якийсь "дитячий" порошок по чайній ложці, а часом і нічого. Були випадки (не раз), коли взагалі забувала будь-що в ту машину засипати. Результат прання був нічим не гірший :)
Чому писала вік машини? О кожен майстер, якщо він втручатиметься у вашу пральну машину, криком кричатиме, що таким прати не можна, що чистити машину треба щокварталу оцим італійським порошком за скількись грн, а оцет — борони Боже!
Майстер приходив двічі. Один раз у мене в зливі застрягла монета, а він при тій нагоді замінив якийсь терморегулятор. При цьому у нас була бурхлива дискусія про силумін (поки він щось там крутив, почитала в інтернеті, що це спеціально розроблений матеріал для покриття деталей, які багато перебувають у воді), майстер сказав, що то його оцет роз'їв. Потім я доволі довго тримала зняту деталь в нерозведеному столовому оцті, нічого їй не сталося. Другий майстер вставляв на місце шланг, який чомусь випав під час прання. Звісно, казав, що у мене неправильно влаштований злив (це вони теж завжди кажуть, хоч злив робив такий самий майстер за всіма правилами).
Сподіваюся, машина мені й далі служитиме, хоча руками прати не розівчилася. Вона справді добре заощаджує час.

Питна вода

Це не реклама "Моршинської". Це пост про воду.

В сучасному світі прийнято пити воду. І це добре. Недобре, коли сміття від того більше, ніж води.
Нижче на фото — приманка для дітей від тої самої "Моршинської". Антиестетичні герої мультика закликають грати і вигравати, не знаю, що і як, але через акції "зазирни під кришечку" проходили всі.

Щоб переробити оцю пляшку, її треба ще "роздягнути" з агресивної етикетки (якщо не помиляюся — не брала до рук, щоб почитати маркування, — в цій пляшці три різних типи пластику, отже, це ще й різні процеси, і дуже ймовірно, що етикетка непереробна).

І врешті моя "вода фу", з водогону і, здається, "джерельна", що її привозили десь зі Шкла в автобочках під назвою "Природа". Ця вода була піддана електролізу, внаслідок чого розчинені у ній тверді елементи осіли, а ще інші у вигляді блискучої плівки плавали на поверхні. До речі, осад знову розчинятися у воді не збирається (баночки стоять у мене від 2014 року).

Шість років тому я встановила у себе вдома фільтр для води, п'ю її, варю на ній їжу і поливаю рослини. Це доволі дороге одноразове вкладення, плюс потрібно щороку змінювати фільтри. Але при тому я знаю, що вода вдома є завжди, навіть коли тимчасово вимикають постачання.

 

Я знаю, що можу взяти свою багаторазову пляшку, набрати води й піти собі, куди треба.

І ще одне. Ми купуємо воду в пляшках. Газовану. Вона потрібна мамі, до того ж, часом не звичайна, а мінералізована типу Поляни квасової. Я також п'ю її влітку. Тож коли нам потрібно придбати воду, ми обираємо найбільше доступне пакування, переливаємо, щоб взяти з собою трошки. Тару від неї здаємо на переробку (попри повсюдну практику ці пляшки не годяться для використання повторно!). Хоча ні, придумали їм використання: наповнені водою пляшки не дають голубам загніздитися на балконі.

Помити посуд

З дитинства пам'ятаю, що для миття посуду потрібна вода і шматка, часом сода. Найчастіше мені бракувало першого, бо в радянський час воду подавали строго за годинами. Тому було часто таке, що посуд застоювався, доводилося докладати зусиль.

Найчастіше для відмивання різних речей потрібно не хімічний засіб, а тертя.
Віднедавна у мене на господарці є джутова мочалка-кишенька (фото вгорі), всередину можна покласти шматочок мила. Конкретно ці мочалки майстерно плете Леся з zone.eco. Мочалка може дуже багато, наприклад, чистить ребристі поверхні.

Колись ми з сестрою виростили люфу і розділили на багатьох. Тримаю її на особливі випадки. Люфа ніжна, нею сміливо можна мити делікатні поверхні.
Сизалеву щітку використовую для миття фруктів у разі потреби. Ось сьогодні помила лимон, у якого на шкірці були цяточки бруду.
Все це можна час від часу замовчувати в гарячій воді з содою, щоб очистити.
Маю також традиційну поролонову мочалку. Я вважаю, що якщо вже маєш в хаті якийсь предмет, не годиться його ліквідувати просто так, бо у тебе змінився підхід до життя. Відповідно, мочалки, які були раніше придбані, використовую. Використані складаю, вони також служать ще для якихось брудніших робіт (так робила завжди).

Те саме із вживаними зубними щітками, про які ще окремо маю намір розказати.
Про хімічні засоби для миття буде наступний пост.

У Криму підвищується мінералізація води через безконтрольне буріння свердловин

Кримська вода, ідіоти, це як прекрасна дика пташка. Ти будеш її довго і складно ловити, посадиш в клітку, але вона не співатиме. Інші її сестри, які раніше тішили твій слух своїм співом, замовкнуть і відвернуться від тебе. І вона зрештою або випурхне з клітки, або помре в неволі. 
Кримська вода завжди ненавиділа загарбників і нехлюїв. Це добре знали в давнину. А того, хто сам вільний і все навколо шанує, вона ощасливить. І напоїть, і нагодує.
Кажу, бо знаю.
Нижче замітка про новини з водою.

Через безконтрольне буріння свердловин і використання підземних джерел протягом 2014 року мінералізація підземних вод Північного Криму серйозно збільшилася.

Про це на засіданні комітету Державної ради Криму з аграрної політики, екології та природних ресурсів заявив заступник міністра екології та природних ресурсів республіки Олексій Яценко, – повідомляє Кримінформ.

За словами заступника міністра, минулого року для вирішення водної проблеми Криму міністерство «закривало очі» на буріння свердловин без ліцензій і дозволів.

На що перетворили околиці Сочі

Читайте репортаж Радіо "Свобода" / Радіо Вільної Європи

На Закарпатті очікують екологічне повстання горян

Передбачаючи спротив жителів гірських сіл, Рахівська районна рада дозволила "потайки" проектувати 12 малих гідроелектростанцій (ГЕС) на гірських річках району. Жодних громадських слухань та погодження з населенням не було.

Про це Gazeta.ua повідомили у прес-службі Національного екологічного центру України (НЕЦУ), пише Gazeta.ua

Зокрема, за словами екологів, Рахівська районна рада Закарпатської області видала рішення "Про розроблення детальних планів на території Рахівського району".

"Під невинною назвою рішення приховано дозвіл Рахівській РДА розробити проекти розміщення малих ГЕС на р.Говерла вище с.Луги, на р.Біла Тиса між селами Видричка і Богдан, біля с.Луги, на р.Богдан біля с.Богдан, на р.Щаул біля с.Богдан, на потоці Білий біля с.Ділове, на р.Лазенщина вище с.Лазенщина, на р.Павлик біля с.Видричка, по руслу річок Чорна Тиса, Тиса, Біла Тиса, та Шопурка", - уточнили активісти.

Вони нагадали, що перші будівництва ГЕС у Карпатах викликали хвилю спротиву місцевого населення і гостру критику громадських організацій і науковців. Як наслідок, 16 березня Івано-Франківська облдержадміністрація видала розпорядження про призупинення будівництва ГЕСів.

Громадські слухання, що відбуваються у гірських селах щодо будівництва малих ГЕС, призводять до єдиного результату – одноголосної відмови у погодженні будівництва ГЕС.

"Таким чином, в той час, коли Івано-Франківська область, реагуючи на виступи громадськості, взялась за боротьбу з навалою ГЕС, Закарпаття нашвидкуруч почало погоджувати проекти будівництва, поки горяни не почали активного протистояння", - підкреслили екологи.

Громадські природоохоронні організації переконані, що такі дії направлені винятково на те, щоб всі проекти будівництва ГЕС були остаточно погоджені на той момент, коли хвиля народних протестів перекинеться через гори на Закарпаття.

http://gazeta.ua/articles/np/_na-zakarpatti-ochikuyut-ekologichne-povstannya-goryan/431924

Збережемо Карпати від міні-ГЕС

Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС).

Більше про ситуацію читайте тут. Тим часом коротко.

Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрози для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея може перетворитися на лихо.

Стандарт якості питної води в Україні

Нові стандарти якості питної води запровадять не раніше ніж 2020-го. Розробили їх у СЕС торік, але перейти на них Україна не зможе. Водоканали не спроможні надавати якіснішу воду споживачам. Нагадаємо, нинішні норми діють із 1982-го року.

"Київводоканал" просить заборонити миючі засоби

"Київводоканал" закликає Верховну раду не зволікати із введенням обмежень на використання миючих засобів, що містять фосфати. Про це повідомили у прес-службі водоканалу. Сьогодні цю речовину містять фактично всі пральні порошки та інші засоби, що продаються в Україні.

За словами фахівців, потрапляючи у водойми, фосфати стають добривом для інтенсивного росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу цвітіння.

Кожен грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає зростання 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей. А водорості, розкладаючись, виділяють у великих кількостях метан, аміак, сірководень, які знищують все живе у воді.

У "Київводоканалі" наголосили, що з середини 90-х років концентрація фосфатів в стічній воді, яка надходила на очисні споруди Бортницької станції аерації, зросла з 6-8 мг/л до 20-30 мг/л.

"Існуючі очисні споруди Києва були запроектовані та збудовані ще у 50-70-х роках і не розраховувалися на зняття забруднень з такими концентраціями. Отже повністю забезпечувати очистку стічних вод до нормативних показників з кожним днем все складніше, що призводить до погіршення якості очистки стоків, які скидаються в Дніпро", - додали у водоканалі. 

У зв'язку з цим керівництво водоканалу закликає представників влади не зволікати з розробкою заходів для виходу з цієї ситуації, крім того, "Київводоканал" просить людей більш свідомо ставитися до вибору побутових миючих засобів та надавати перевагу безфосфатним порошкам.

Варто відзначити, що в країнах ЄС від використання фосфатовмісних миючих засобів відмовилися ще близько десяти років тому. Наявність фосфатів у складі миючих засобів жорстко регламентується на найвищому державному рівні.

Українська правда. Київ 

Від себе додам: періть, дорогі люди, содою!

Київ визнано найбруднішою столицею Європи

Анастасія Зануда
Бі-Бі-Сі, Київ

Британська компанія The Economist Intelligence Unit, порівнявши екологічну ситуацію у 30 європейських столицях, не надала Києву жодного балу із 10 можливих.

Оскільки, за даними The Economist Intelligence Unit, 72% європейців живуть у містах, якість їхнього життя фактично визначає якістю життя всього регіону.

Дніпро – вже не основне джерело питної води для українців

Наталка Коваленко, Олександр Лащенко
 
Екологічна ситуація у річках Дніпро і Десна викликає занепокоєння, визнають чиновники, що відповідають за водозабезпечення Києва та інших українських міст. Крига значно зменшила у воді вміст кисню, а його брак може призвести до загибелі риби та гниття органіки. Як наслідок – різке погіршення якості води для городян. Як її можна поліпшити? І чи взагалі вистачає українцям води?

Після нас — хоч пустеля?

Будівництво кар’єру може знищити близько 30 волинських озер
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Про Хотиславський кар’єр на Волині, та й в Україні, заговорили з рік тому, хоча це не перша загроза знаменитим Шацьким озерам і «українському Байкалу» — Світязю. Лише обурення громадськості зупинило спорудження на березі Світязя... атомної електростанції, котру натомість спорудили у Рівненській області. Так само сябри-білоруси збиралися розробляти Хотиславський кар’єр у 80-х — 90-х роках минулого століття. Але тоді на державних рівнях обох країн досліджувався рівень екологічної небезпеки для прикордонних територій із обох боків. Небезпеку для екології Волині може становити нині друга черга Хотиславського кар’єру, бо, як показали громадські слухання у Луцьку, білоруси захищають свої інтереси, а українські захищати особливо нема кому.

Євген СТАХІВ: В Україні проблеми не стільки з кількістю, скільки з якістю води

Бесіду вела Емілія НАЗАРЕНКО, спеціально для «Дня», Женева

Кліматичний прогноз сьогодні стає одним із найважливіших чинників, які будуть визначати соціально-економічну політику майбутнього. Внаслідок глобальної зміни клімату спостерігається дефіцит прісної води, інтенсивне танення льодовиків, підвищена небезпека екстремальних метеорологічних явищ, руйнування екосистем. Тому питання, пов’язані з необхідністю більш повного розуміння, прогнозування і розв’язання в наші дні проблем, викликаних мінливістю і зміною клімату за допомогою використання надійної кліматичної інформації в процесі прийняття рішень, стояли в центрі уваги третьої Всесвітньої конференції, яка проходила минулого тижня в Женеві. Основна увага була приділена кліматичним прогнозам на період часу від декількох днів до 50 років з метою адаптації до зміни клімату і управління подальшими можливими ризиками. ВКК-3 була організована безпосередньо перед 15-ою нарадою сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Копенгагені в грудні, на якому країни планують виробити глобальну стратегію щодо пом’якшення наслідків зміни клімату на період після закінчення терміну дії Кіотського протоколу.

У Дніпро сповзають старі кладовища (бачила це на власні очі)

Заяву про можливе зараження води в Кременчуцькому водосховищі сибірською виразкою, холерою або чумою, сьогодні зробив головний санітарний лікар Кременчука, депутат Полтавської облради Віктор Акімов.
У своєму виступі він різко розкритикував роботу чиновників Полтавської облдержадміністрації по зміцненню берегів Кременчуцького водосховища.
Через це, за його словами, вода там щорічно підмиває до десяти метрів берегової лінії, і до Дніпра сповзають старі кладовища.
Ще в 2008 р. з підмитого водою берега звисали труни поховань ще з 20-х років минулого століття. Санітарний лікар не виключає, що на змитих у водосховище кладовищах ховали померлих від чуми, холери або сибірської виразки.
Спори цих страшних хвороб можуть опинитися у воді, яку п'ють жителі Кременчука і Комсомольська.
Акімов також нагадав, що свого часу жителів сіл, розташованих на місці нинішнього штучного водосховища, переселили на горби. Але сьогодні вода, підмивши береги, вже підібралася й туди. До житлових будинків залишилося не більше п'ятдесяти метрів від води. Ще років п'ять, і вслід за кладовищами у водосховище почнуть сповзати будинки, прогнозує депутат.
Обком, Ugmk.infо

Дніпро перетворюється на болото

Головна водна артерія країни незабаром перетвориться на болото.
Такого висновку дійшли фахівці Інституту проблем природокористування НАН України в Дніпропетровську. Щорічно промислові гіганти скидають в річку приблизно 800 мільйонів кубічних метрів відходів.
За словами директора інституту проблем природокористування Аркадія Шапара, очисні споруди, що існують нині, можуть переробити тільки третину від цієї кількості.
Не покращує екологію річки і ситуація зі зливовими стоками, які часто в приватних секторах міста використовують як каналізацію.
На думку фахівця, Дніпро вже зараз не річка, а скоріше озеро через сильне змілення, слабку течію і велику кількість застійних зон. Річка з кожним роком все раніше починає "зеленіти", знаменуючи закінчення пляжного сезону для тих, хто все ж таки насмілюється в ній купатися.
Чудово себе почувають в річці тільки зелені водорості, в яких систематично заплутуються мотори човнів і риба.
Рішення запропонували дніпропетровські екологи. Вони розробили програму оздоровлення Дніпра, яка допоможе повернути йому минулий вигляд. Програма розрахована на 15 років і включає комплекс заходів щодо очищення річки і берегової лінії. Її реалізація вимагає великих грошей.
Поки що Аркадій Шапар не може назвати точну суму, але говорить, що за попередніми розрахунками буде потрібно декілька десятків мільярдів гривень.
Як розповів Шапар, перш за все потрібно позбутися мілин в Дніпрі: "Вони заважають нормальній течії. Це джерела гниття і розсадники хвороб. Якщо ми розмиємо їх, то з'явиться шанс на 10 відсотків збільшити швидкість річкового потоку в межах міста. Також це зменшить перегрів води і зменшить кількість зелених водоростей на поверхні". Планується поглибити русло і укріпити береги Дніпра. Програма передбачає і встановлення нових могутніх очисних споруд. Зараз фахівці виконали техніко-економічні обґрунтування програми і представили його Кабінету Міністрів.
На сьогоднішній день вже практично отримано повне узгодження і готується спеціальне розпорядження Кабміну за цим проектом. Винести програму на затвердження сесії міськради ще тільки планують.
Розпочати ж виконання програми екологи зможуть не раніше, ніж вирішаться всі формальності.
За матеріалом Освiтнiй портал